Трагедійне звучання твору О. Довженка "Україна в огні"

Трагедійне звучання твору О. Довженка "Україна в огні"

"Україна в огні" — це кіноповість, у якій О. Довженко показав трагічні сторінки в історії України, це протест людини, що піднеслася над уламками зруйнованої країни. Своїм твором автор закликає людей до мирного співіснування, він ніби хоче крикнути "Ні!" війні, яка стільки горя завдавала нашим містам і селам.

Сироти і каліки, зруйновані храми, спустошені поля, понівечені людські долі — це те, чого завдала війна. У кіноповісті багато ліричних відступів, із яких яскраво постає сплюндрована рідна земля: "О українська земля, як укривавилась ти!" Автор малює страшні картини "світу у бою": "Вовки в кущах, наївшись людського м'яса, припадали черевами до землі і волочились, гадячи її в відчайдушному проклятому вовчому переляку".

Трагедія України — це насамперед трагедія працьовитих і відважних, мужніх і співучих, терплячих і прекрасних українців. У центрі кіноповісті — життя родини Запорожців, яка уособлює долю всього народу. Багато горя завдала їм війна: не всі сини повернулися додому, трагічно склалася доля жінок-полонянок.

Однією з найтрагічніших сторінок твору є доля жінки на війні. Героїні "України в огні" Олеся Запорожець та Христя Хуторна пройшли через пекло насильства і аморальності з боку фашистів, але залишилися морально чистими і величними. Олесі належать пророчі слова: "Ми жінки, Христе. Ми матері нашого роду. Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівся народ". Олесі вдалося втекти з поїзда, і хоч важко було, але зуміла пережити жахи війни, знайти дорогу додому. Жінка несе на своїх плечах тягар жорстокості, насильства, горя втрат рідних і близьких людей.

О. Довженко, змальовуючи трагічні картини війни, показує її руйнівницею, великою руїною, що пройшла безжально Україною. І люди не змінюються в мить випробувань, а розкриваються. Прихований егоїст, підлабузник, здирник стає зрадником. Із ненавистю показує Довженко голів міськрад, бездушних воєнторгівців, які, рятуючись, кидали напризволяще свій народ.

"Україна в огні" — це незабутня історія родини Запорожців. "Що смерть моя і смерть моїх дітей? І що мої мізерні муки, коли зникають в небуття тисячі наших людей. Гинуть родини, гинуть роди без числа і краю...", — думав Запорожець.

Вірний історичній правді, О. Довженко засуджує війну словами італійця Пальми: "В цій війні не буде переможців і переможених, а будуть загиблі й уцілілі". Кожним рядком кіноповісті автор показує трагізм і безглуздість війни, її жахливі наслідки, оспівує мужність і відвагу воїнів — "героїв великого грізного часу", закликає боротися за мир.