П. Гулак-Артемовський та його творчість

П. Гулак-Артемовський та його творчість

І. П. Гулак-Артемовський — талановитий поет початку XIX століття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовної мови, народних звичаїв та побуту. Не можна не погодитися зі словами відомого дослідника української літератури І. Айзенштока: "Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури... Вони ж міцно закріпили за ним... неминуще значення одного з класиків рідної літератури".)

ІІ. Початок літературної діяльності. (Ранні твори П. Гулака-Артемовського написані російською мовою, ще до навчання у Київській академії він зробив кілька перекладів із французької. До української ж мови вперше письменник звернувся у Харкові. Уже перші твори "Пан та Собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" викликали великий інтерес і в читачів, і в літературних колах.)

III. Байка "Пан та Собака" — антикріпосницький твір в українській літературі XIX століття.

1. Запозичення сюжету у польського поета Ігнація Красицького. (П. Гулак-Артемовський звернувся до сюжету байки "Пан і Пес" І. Красицького. Український байкар, увівши нові сцени, нових персонажів, ожививши все це колоритною мовою, створив цілком самостійний оригінальний твір. Твір ідейно збагатився і звучить як соціально-реалістична сатира з яскраво вираженими національними характерами.)

2. Алегоричність образу Рябка. (Автор у творі зображує Рябка працьовитим, чесним, відданим панові, наївним. Цей персонаж уособлює безправного та беззахисного селянина-кріпака, який хотів вислужитися перед паном, своєю працею заслужити похвалу. Та побачивши жорстокість пана і несправедливість, висловлює протест.)

3. Ставлення автора до Пана. (Автор зневажає Пана, засуджує його жорстокість, грубість, самодурство. Байкар нещадно критикує панський паразитичний спосіб життя.)

4. Основна думка байки "Пан та Собака". (У байці порушені гострі соціальні проблеми часів кріпацтва. П. Гулак-Артемовський сміливо засудив окремі вади кріпосницької дійсності, виступив проти жорстокого знущання з безправного селянства. Автор глибоко співчуває поневоленим, захищає їхню людську гідність.)

IV. Популярність байок П. Гулака-Артемовського. (Уже перші байки здобули авторові визнання. Особливо популярною стала байка "Пан та Собака". Її вивчали напам'ять, цитували, нею захоплювалися, бо вона відповідала антикріпосницькому духові того часу. На появу байки російський критик М. Полевой відгукнувся епіграмою:

Пускай в Зоиле сердце поет,

Он Артемовскому вреда не принесет:

Рябко хвостом его прикроет

И в храм бессмертья унесет.