Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського "Пан та Собака"
Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський.
"Пан та Собака" — антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян.
У алегоричному образі Рябка, сумлінного, роботящого та чесного, поет розкриває долю кріпака, повністю залежного від жорстокого пана. Рябко прагне догодити своєму господарю, заслужити ласку, подяку, тому пильно стереже панське добро. Вночі усі відпочивають, "один Рябко, один, як палень, не дрімає, худобу панську, мов брат рідний, доглядає". Але через свою відданість Рябко був покараний, бо пан програвся у карти, а злість зганяє на відданому слузі. Рябко не протестує, не обурюється, лише заливається гіркими сльозами:
Чим, люди добрі, так оце я провинився?
За що ж глузуєте?..
За що знущаєтесь ви наді мною так?
Після другого покарання у Рябка пробуджується свідомість. Жорстоке знущання і несправедливе покарання виводять з рівноваги навіть такого сумлінного кріпака. Рябко рішуче і твердо заявляє:
Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,
І дядину, і дядька
За ласку їх!.. — сказав Рябко тут наодріз.
— Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!..
Своєю байкою П. Гулак-Артемовський засуджує панів, які вели паразитичний спосіб життя. Він зневажає їх за те, що вони збиткувалися з кріпаків і жорстоко розправлялися з ними. Автор співчуває беззахисним селянам, його байка співзвучна з помислами і настроями простого люду.