Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка "Інститутка")

Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка "Інститутка")

I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка — розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.)

II. Основні риси характеру.

1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. Щиро співчуває Катрі, заступається за стареньку бабусю, від'їжджаючи до міста, прощається з нею, як із рідною матір'ю. Допомагає і хазяйці у місті. Панночка ж із презирством і зневагою ставиться до бідніших за себе людей. Коли кріпаки лікаря зустріли її хлібом-сіллю, вона дуже розсердилася. Крім ненависті й роздратованості, нема ніяких почуттів у панночки до кріпаків.)

2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. (Устина доброзичлива, лагідна. Навіть свою мучительку не проклинає, а здивовано думає: "Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!" Панночка ж дуже жорстока, зла. Вона знущається з Устини, б'є стареньку бабусю, примушує всіх тяжко працювати.)

3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. (Устина неписьменна, але вона спостережлива, уміє правильно робити висновки з побаченого чи пережитого. Панночка ж навчалася в Інституті благородних дівиць, але всі науки, за її власним висловом, "в одно ухо впускала, а в друге-випускала". Вона нічому не навчилася, коло її інтересів було обмежене трьома предметами: музикою, танцями й французькою мовою. Розповідь панночки про навчання справила неприємне враження навіть на кріпачок, і вони роблять правильний висновок: "...чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачся, людей туманити!")

4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. (Устина глибоко й щиро кохає Прокопа. Потішає в горі, допомагає зносити тяготи солдатського життя. Сім років чекала вона чоловіка, ні на хвильку не забуваючи про нього. Протилежне почуття у панночки. Щодня якісь примхи. А одружившись із лікарем, не рахується з його думкою, підкоряє його волю. Спостерігаючи за ставленням панночки до лікаря, Устина зауважує: "Чудне панське кохання".)

5. Ввічливість Устини та грубість панночки.

III. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. (Марко Вовчок, домагаючись художньої правди, показала величезний контраст між зовнішністю панночки та її характером, бо бачила красу людини в людяності, щирості, доброзичливості. Портрет же Устини повністю гармонує з її внутрішніми якостями.)

IV. Ставлення автора до образів Устини та панночки.