Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість — радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили.
Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У чому ж полягає його ліричність? Та, мабуть, у його світосприйманні. Він не просто милувався українською природою, він зачаровувався нею. Коли я читаю його твори, мені здається, що він навіть розумів її. Його прикраси, душевно-ніжні ліричні відступи присутні майже в кожному його творі, в кожній усмішці. Це невеличкі за розміром уривочки, як промінчики весняного сонечка, зігрівають читача, а сам текст роблять світлішим та теплішим.
Остап Вишня — сатирик. На жаль, про Вишню-сатирика відомо не так багато, як хотілося б. Ні, його сатиричні твори існують, але можна тільки уявити, скільки б міг висміяти цей письменник, скільки б він міг викрити, якби не цензура комуністичної партії. Ложе сьогодні не таємниця, що на його твори рецензії давав сам Йосип Сталін. На мій погляд, одним із найцікавіших його сатиричних творів є "Усипка, утечка, усушка й утруска". Цей твір дуже вміло й дотепно викриває бюрократичне безладдя того часу, те "казна-що", яке творилося в українській економіці.
Гумор Остапа Вишні є найцікавішою частиною творчості. Я відверто захоплююсь цією людиною. Його гумор справді безсмертний, адже він примусив нас посміхнутися через стільки років. Більш за все мені сподобались ті усмішки Остапа Вишні, в яких описується життя та побут українського селянства. Цей гумор не злий, а добрий, сонячний. Герої усмішок не соромляться своїх вад, але бажають стати кращими.
- Реферати про життя та творчість Остапа Вишні
- Що таке "усмішка"? Як пояснював особливості цього жанру Остап Вишня? (та інші запитання)
Звичайно ж, найголовнішою заслугою Остапа Вишні є те, що він започаткував в українській літературі жанр усмішки. Він змушував людей посміхатися, відчувати себе щасливими, незважаючи на все те, що коїться навкруги. А чи не є це найголовнішою заслугою будь-якого письменника?