У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він "ніколи не бреше", зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і активним їх учасником. Хлопці розважаються тим, що ліплять хатки з піску, запускають змія, "деруть горобців", бігають по крижинах під час льодоходу.
Зараз хлопчаки теж можуть гратися в піску, будувати хатки, а ще старовинні замки, про які навіть не чули колишні хлопчаки. Сучасні діти теж запускають зміїв. Але роблять їх з інших матеріалів або купують. І тоді, і тепер хлопці можуть посваритися, побитися. У сучасних дітей з'явилося багато інших способів зайняти свій вільний час, про які навіть уявити неможливо було Федьку з товаришами. Це різні спортивні ігри, комп'ютери, книжки, кіно, телебачення — всього і не перелічити.
Зараз інше життя, інший стан суспільства, інші цілі дітей і дорослих. Тому і планується, і проходить життя по-іншому: спочатку дитячий садок, потім школа і купа різних гуртків. Нема часу так безтурботно бігати по вулицях. Сучасним хлопцям це вдається тільки на канікулах.