I. "Згустки фронтових вражень" О. Гончара. (Студбатівцем розпочав війну Олесь Гончар у надросянських боях, закінчив мінометником, звільняючи Європу. Ця дорога довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимів. "Якщо лишуся живим, розповім про вас...", — клявся молодий солдат Гончар перед світлою пам'яттю друзів. І він вижив; вижив, щоб написати правду про війну:
Я вірю в пісню, як молитву,
І смерть, здається, на війні
Щадить мене в найтяжчих битвах
За... недоспівані пісні.
II. Образи мужніх сміливих піхотинців.
1. Возвеличення рядового українця. (У "Прапороносцях" змальовано не просто солдат, юних лейтенантів чи замполітів, а нещодавніх мирних людей. Автор показав конкретну, реальну людину, розповів правду про подвиг солдатів-українців, про їхній внесок у перемогу над фашизмом. Олесь Гончар возвеличив образ рядового українця не за якийсь героїчний подвиг, а за важку щоденну працю, завдяки якій наближалася перемога. У романі автор зображає національний характер солдата-українця — скромного, працьовитого, чесного трудівника війни, яким були Хома Хаєцький, юний боєць Гай, Роман Блаженко.)
2. Високий гуманізм і повага до інших народів. ("Ми поважаємо патріотизм всякої нації. Бо ми самі патріоти", — говорив Вася Багіров. Окропляючи своєю кров'ю Румунію, Угорщину, Чехословаччину, герої Олеся Гончара діють як свідомі борці проти фашизму.)
3. Мужність і сміливість героїв Олеся Гончара. (Шлях багатонаціональної армії овіяний безсмертною славою. В ім'я перемоги не жаліють свого життя солдати, жоден із них не відступає перед труднощами, навіть перед смертю. "За святе діло й умерти легко", — каже Гай. І говорить він так тому, що всім серцем зрозумів, яку велику місію визволення людства він здійснює.)
4. Вірність Вітчизні. (Боєць Гай заявляє, що Вітчизняна війна — це "святе діло", за яке й "умерти легко". Донбасівець Козаков виявляє в бою чудеса хоробрості і відваги, йому також не страшно вмерти за святе діло визволення своєї Вітчизни і народів Європи. Але Козаков готується не вмирати, а жити, щоб принести людям волю.)
III. "Солдати справедливої армії". (Олесь Гончар показав у романі героїзм, мужність і непохитність воїнів. Війна убивала і калічила, руйнувала особисте щастя, сім'ї, забирала рідних і близьких. Але вона була неспроможна зробити їх рабами, знівечитидуховно. Війна — це випробування духовної і громадянської зрілості, яке показало, що наші воїни сміливі і безстрашні, вони не збідніли духовно у жорстоких боях, не зчерствіли серцем, а навпаки, зміцніли і загартувалися.)