Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова "Лисиця-жалібниця".
Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя:
От де, по правді можна жить
І доленьку хвалить,
В добрі кохаться, всіх любити,
Ніколи зла і кривди не чинити!
Чи справді Лисиця в змозі жити за правдою та справедливістю? Сюжет байки доводить, що ні! Побачивши пташенят у гніздечку, лисичка обдурила їх та виманила донизу:
Ох, — каже, — як не гріх котам
Таких маленьких, безвинних не жаліти!
Почувши таку мову, пташки вистрибнули з гнізда, а підступна Лисиця їх з'їла:
Лисичка зараз хап та хап:
Прехорошенько всіх поїла...
Як жалібно співати почала,
А он на що звела!
Недарма говорять, що лукава людина може нас привабити улесливими словами, але якщо ближче придивитись до неї, то зразу побачиш її підступність.