Ліричний світ поезії Лесі Українки

Поезія Лесі Українки приваблює своєю музичністю. У всіх своїх творах поетеса акцентує увагу не на діях, а на емоціях своїх ліричних героїнь, на їх душевних переживаннях, динаміці почуттів.

Дуже часто емоції набувають слухового чи зорового вираження, перетворюються на місткі символи та метафори. Мова поетеси афористична, вражає багатством зображувально-виражальних засобів. Леся Українка використовує можливості поетичної фонетики та синтаксису, вміє передати безнастанний рух.

У вірші "Хотіла б я піснею стати..." ліричну героїню вірша ваблять стихії, космос, вона має вітром літати від Ясних зір до глибокого моря. Є у неї і свої таємниці, "щастя... таємне", яке засяє разом із нею ясніше найяскравішої зорі й гучніше, ніж море.

У цьому вірші лірична героїня розповідає про своє бажання стати піснею, яка була б відомою в усьому світі, адже може допомогти кожному плекати мрії про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Поезія написана у жанрі ліричної сповіді і возвеличує прагнення творити красу і дарувати всім щастя. Вона просякнута життєстверджуючим пафосом. Віршовий розмір поезії — амфібрахій, який допомагає передати рух, політ, вир емоцій ліричної героїні.

Твір багатий на зображувально-виражальні засоби: епітети (хвилину ясну, співом дзвінким, хвилі прозорі, таємне щастя), метафори (хотіла б я піснею стати), порівняння (Ясніші, ніж зорі ясні, Гучніші, ніж море гучне).

У поезії є яскраві образи-символи — море, зорі, пісня. Використані інверсії (хотіла б я піснею стати), повтори (Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну).

Лірична героїня вірша звертається до явищ природи, мріє бути такою ж сильною, твердою в почуттях, стійкою перед життєвими випробуваннями, не обмеженою фізичним недугом.

Ліричну героїню поезії "Ви щасливі, пречистії зорі..." вабить висота, зорі, які можуть оглянути весь світ.

Поетеса вживає епітет — старослов’янізм "пречистії", що надає творові урочистості, глибини й сили. У кожній строфі повторюється перший рядок, і це підкреслює головну думку поетеси — щастя мати сильний, стоїчний характер, вміти боротися з труднощами.

Віршовий розмір поезії "Ви щасливі, пречистії зорі" — анапест.

У цій поезії вражає кількість використаних зображувально-виражальних засобів, Поряд з епітетами (щасливі, одинока, холоднії) поетеса використовує метафору (ваші промені — ваша розмова), порівняння (неначе з кришталю). Умовний спосіб (якби я мала; якби я була) увиразнює настрій поетеси, яка заздрить вільній, сильній, могутній природі, у якій, як у храмі, лірична героїня відчуває велич всесвіту.

Музичності мові надають інверсії (якби я ваші промені мала), повтори (ви щасливі), звертання (пречистії зорі, холоднії зорі).

Ось таким — казковим і реальним, земним і небесним постає перед нами світ героїні поезій Лесі Українки. Усі поезії просякнуті особистими почуттями автора. Тим ці твори й цінні, адже надають змогу читачеві насолодитися красою рідної мови, виховати в собі почуття, що підносять людину до небес.