Кожний хлопчик або дівчинка бажає мати друга. У житті хлопчика Івася теж з'явився друг, але не зовсім звичайний. Це було деревце. Сосонка.
Життя сосонки обірвалося швидко: її зрубали та продали панам на Новий рік. Такою красивою вона була лише одного разу — у святковий вечір. Івась так радів, дивлячись на цю красуню.
Але свято тривало лише один вечір, а потім опинилася сосонка у смітнику. Однак Івасеве серце не могло цього допустити. Він вирішив забрати красуню додому і там надати їй другого життя, наповненого гармонією та любов’ю. Він дуже любив це колись чарівне, а тепер оголене та сумне деревце. Вдома він з радістю прикрасив її та милувався новим вбранням сосонки.
Цьому деревцю судилося врятувати хлопчика — так дерево подякувало йому за власний порятунок. Адже сосонка тепер показувала дорогу до Івасевого дому. Якось, покинувши панів, Івась утік додому. І, безперечно, заплутав би. Але ж добре серце завжди отримує винагороду — рідна сосонка показала у хуртовину хлопчикові шлях до хати.
Гармонія у стосунках людей і природи — чи не найважливіше наше надбання.