Пейзажна лірика Павла Тичини

Шкільний твір

Пейзажна лірика Павла Тичини

Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші "А я у гай ходила", "Гаї шумлять", "Квітчастий луг", "Арфами, арфами" зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. "Усе в нього (Тичини) співає і звучить, — писав про творчість поета критик О. Білецький, — земля — орган, співає стежка в городі, і весь город — суцільний зелений гімн, ріка тремтить, як музика..."

Читаючи поезію "Гаї шумлять", чуєш звуки замріяних гаїв, шепіт трав, тихий шерех листя:

Гаї шумлять —

Я слухаю.

Хмарки біжать —

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

так весело.

Прекрасною музикою озиваються до нас гаї, річки, ліси і луки. Це царство барв і звуків чисте і трепетне, воно звеселяє душу, не дає збідніти духовно:

Квітчастий луг і дощик золотий, . .

А в далині, мов акварелі, —

Примружились гаї, замислились оселі.

Ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино у гамі найніжніших почуттів при змалюванні картини світання. У поезії "Світає..." автор засобом оксиморона створює своєрідний образ;

Промінням схід ранить ніч, мовби мечами.

Хмарки по всім небі й собі взолотіли,

Безмовні тумани тремтять над полями.

Підхоплююсь з ними і я, посвіжілий.

О, глянь, що над нами!

Розкраяно небо — мечами, мечами...

Змальовуючи картини природи, Павло Тичина добирає слухові та зорові образи: гаї шумлять, дзвін гуде, небокрай — як золото. У нього "біжать світи музичною рікою", "коливається флейтами" захід сонця, "акордяться планети", — усе сповнене ритму, тонів, кольорів. "Тичина — останній з наших поетів, хто серед руїни, в яку оберталися добрі людські почування, беріг, наче заповітну святиню, образ неба, образ землі, від нього освітленої і освяченої", — писав Василь Барка. Справді, поета зачаровують звуки, рухи, гармонійно злагоджені й прекрасні. А оспівані в віршах картини природи допомагають читачам зберегти почуття піднесеності, доброго настрою, закоханості у рідний край.

Інші варіанти цього твору:

загрузка...