Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка "Сон" і "Кавказ" (1 варіант)

Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед — царат. У поемах "Сон" та "Кавказ" він затаврував імперську політику царської Росії.

Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає,

Такою ідилічною картиною розпочинається поема "Сон". Цей опис пробудження всього живого від сну виступає разючим контрастом подальшої розповіді про так званий "рай" — життя кріпаків. Письменник обурений тим, що деякі "писаки" вихваляли такі умови життя селян. Шевченко бачить зовсім інше:

Латану свитину з каліки знімають,

...а он розпинають

Вдову за подушне, а сина кують,

Єдиного сина, єдину дитину.

Єдину надію! в військо оддають!

Кріпаки живуть наче в пеклі, звідки немає вороття. Кобзар правдиво змальовує типові картини українського села:

....під тином

Опухла дитина — голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне.

Яскраво зобразивши імператора Миколу в сатиричних барвах ("Медвідь виліз, ледве-ледве переносить ноги..."), Шевченко гостро критикує царелюбні настрої, властиві панівній верхівці, а подекуди, на жаль, і простим сіромахам. Шевченко впевнений, що царат приречений на загибель.

Такими ж настроями і закликами пройнята поема "Кавказ". Вже на початку твору йдеться про те, що скрізь панує лихо:

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Кавказ зображений в образі Прометея, який страждає, але не кориться.

Споконвіку Прометея

Там орел карає...

Й серце розбиває.

Розбиває, та не вип'є

Живущої крові, —

Воно знову оживає

І сміється знову.

Кобзар засуджує імперську політику Росії, самодержавно-кріпосницький лад, який завдає стільки страждань простому людові.

А сльоз, а крові? напоїть

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками, втопить

В сльозах удов'їх...

Росія — тюрма народів, приречених на страждання і вимирання.

А тюрмі а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить.

Ми, українці, миролюбна нація і хочемо, щоб взагалі у світі не було жорстоких війн, які, окрім людських жертв, нічого хорошого не несуть!

Люди! Будьте пильними! Бережіть мир на землі!