Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували "покорителей Кавказа", вражаючим протестом сприйнялась поема генія України "Кавказ", у якій автор не тільки виступив проти надмірної жорстокості завойовників, а й засудив загарбницьку політику самодержавної Росії.
Іван Франко назвав поему "Кавказ" "одним величезним вибухом чуття". Справді, імпульсом до написання цього твору стали емоції і переживання автора з приводу подій, що відбувалися на Кавказі, і загибелі в бою його товариша Якова де Бальмена. Саме звістка про смерть друга стала поштовхом до створення поеми. Таким чином, у творі розкривається тема особистого переживання ліричного героя, що переплітається з переживаннями, викликаними політикою геноциду царського уряду на Кавказі.
Автор вдається до прийому перевтілення ліричного героя, внаслідок якого створює монолог колонізатора, що є пародією на царські маніфести, які вихваляли Російську імперію. Колонізатор закликав приєднуватися до імперії, в якій все є і багато чому можна навчитися: "зорі лічити", "гречку сіяти", і програвати людей в карти або "по закону" продавати. Засобами пародії автор в монолозі колонізатора розкриває сутність політики і світосприйняття царського уряду. Так, колонізатор щиро дивується, чому народи не "повинні платити за сонце", а далі вихваляється, що у них все є:
- "Кавказ" (повний текст)
- "Кавказ" (скорочено)
- "Кавказ" (аналіз)
- Що символізує образ Прометея у поемі "Кавказ"? (та інші запитання)
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! А люду!.. Що й лічить.
Образ Росії у творі постає як символ тюрми народів. Втрата волі сприймається поетом як трагедія.
Загарбницька війна зображується як полювання на волю: "застукали сердешну волю". І можливо, в єдиному контексті постають "хорти, і гончі, і псарі, і наші батюшки царі". Ліричний герой співчуває всім пригнобленим російським урядом народам, уявляє їх складне становище: "от молдованина до фінна на всіх язиках все мовчить". Трагедією обертається війна не тільки для горців, але й для рядових учасників — строкових солдатів, які своїм життям оплачують добробут і кар'єру офіцерів, політику уряду:
...лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
У своєму творі Тарас Шевченко засудив загарбницьку політику царського уряду, виступив проти жорстокості і тиранії. Особливо трагічного звучання поемі надали особисті переживання героя.