Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі "Марія": "В місті зійшлося сила їх — паничі і прості хлопці. Хоругви й прапори шелестіли над ними і гримів спів про Україну"...
Читати приклад твору →
Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника "Марія")
Новела "Марія", написана В. Стефаником у 1916 році — один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам'яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в ньому...
Читати приклад твору →
У 1916 році Василь Стефаник написав новелу "Марія", яка була присвячена світлій пам'яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту.
Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після п'ятнадцятирічної перерви), теми і мотиви його творів залишилися "сільськими"...
Читати приклад твору →
Після виходу у світ збірки "Моє слово" (1905 р.) В. Стефаник довго не друкувався. "Знову народилося слово" у письменника під враженням від подій Першої світової війни. Почався другий період творчості митця. Новели, створені письменником у цей час, дещо відмінні тематикою від творів, написаних раніше. В. Стефаник віддає перевагу новелам патріотичної тематики, у них звучать мотиви страждання за свій народ, за свою Україну, як, наприклад, у новелах "Марія" та "Сини"...
Читати приклад твору →