Гончар Олесь — Людина і зброя

Шкільні твори

Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара "Людина і зброя")

"Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін... Ще все як було", але вже через мить застало вчорашніх студентів "страшне, приголомшливе слово": війна. Воно змінило все: душі людей, думки, почуття, все місто. Воно вимірювало в кожному Людину. І кожний оцінював себе...

Читати приклад твору →

Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара "Людина і зброя") (2 варіант)

Скрегоче залізом округа,
Смертю повітря фурчить.
Я знаю той ступінь напруги,
Коли вже ніщо не страшить.
О. Гончар
Роман Олеся Гончара "Людина і зброя" — це яскравий художній документ років війни, в якому письменникові вдалося відтворити злет патріотичного духу свого народу, загартування їхніх душ на війні як важкому випробуванні. Проблематика роману складна і багатоаспектна...

Читати приклад твору →

Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара "Людина і зброя") (3 варіант)

Читаючи роман Олеся Гончара "Людина і зброя", я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, про який мрієш, а опинишся в жахливому вирі війни...

Читати приклад твору →

Красиве й потворне в романі Олеся Гончара "Людина і зброя"

"Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М'яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав'язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості", — так сказав Євген Гуцало.
І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману "Людина і зброя". Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі...

Читати приклад твору →

Релігійність доби атеїзму: "Сентиментальна історія" Миколи Хвильового, "Людина і зброя" Олеся Гончара

Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в "прогрес" — технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази всебічної деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, "людство йде вперед, людина лишається на місці". Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому числі й релігійних. Для цього варто проаналізувати свідоцтва того часу, наприклад, художні твори...

Читати приклад твору →

Роман "Людина і Зброя" Олеся Гончара: автобіографічність твору

Олесь Гончар... Як він оберігав і примножував у суспільстві "ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності" (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження.
Саме тому в романі "Людина і зброя" автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля.
Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу...

Читати приклад твору →
Дивіться також