Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів'їв, пісень, і навіть повір'їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з'їсти, щоб не засохли, бо в молодих "життя всохне"...
Читати приклад твору →З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об'єднані однією темою. У першому вірші "Недожата нива" мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати хліб, який вже почав сипатися.
Поповзом ниву розтерзану жав,
Праці віддавши і душу і тіло.....
Хліб — це основа життя людини, а хлібороб — найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії "Недожата нива" розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від
почив перед боєм. Він не зміг залишити поле без жатви. І вночі, коли всі солдати відпочивали, він при світі місяця жав хліб. А вдень, під час бою, солдат загинув на цьому полі...