Сказавши це, можемо тепер рушити до фантастичного світу декана дублінського собора. Не будемо зазначати, що на землі знайшли племена дуже невеликих на зріст людей. Всі вони більші за ліліпутів, і їхнє життя нічого спільного з життям величної Ліліпутської імперії не має.
Отже, варто прототип цієї надзвичайної держави пошукати деінде. А поки що роздивляємося навколо себе. Автор зменшив своїх людців у 14 разів і дуже ретельно перерахував усі інші виміри. Він майже точно відтворив сприйняття ліліпутами предметів "інших" розмірів. Тому Ліліпут сприймається як щось реальне.
Додані автором кумедні деталі життя і устрою цієї країни руйнують наше уявлення про реальність такої країни: тут і задовге комічне ім'я імператора, і справді дивовижні змагання за нагороди та міністерські портфелі, і ще багато чого. Але що далі порівнюєш ці випадки з життям (а порівнювати необхідно, бо як інакше зрозуміти, що це вигадка), то більше починаєш розуміти, що це справжнє життя, розміри якого зменшені у 14 разів... Титул імператора Ліліпутії не гірший від титулу справжнього короля. Війна між Тупоконечниками і Гостроконечниками нагадує протистояння католиків і протестантів. Прибічники високих каблуків так само відрізняються від "низькокаблучників", як торі від вігів. До трону справді приближені люди, які вміють розважити монарха, а не талановиті працівники — їх лише терплять, як неминуче зло... Війна між Блефуску і Ліліпутією не гірша від війн Британії з Іспанією чи Францією... Спроба використати Людину-гору у цій війні так нагадує пошуки новітньої зброї або навіть супервояків.
Дивіться також
- "Мандри Гуллівера" (повний текст)
- "Мандри Гуллівера" (скорочено)
- "Мандри Гуллівера" (аналіз, паспорт твору)
- Чи змінювалося протягом читання "Подорожі до Ліліпутії" ваше ставлення до імператора? Якщо так, то з огляду на що? (та інші запитання)