Життя німецького поета і драматурга Ф. Шіллера — наче один із його драматичних творів зі стрімкими поворотами сюжету. Син полкового фельдшера завдяки своїм розумовим здібностям, великому таланту досяг високого рівня освіченості, творчого злету і популярності. На схилі літ здобув і дворянський титул. А початок його сходження був інтригуючим. 1773 року чотирнадцятирічний Фрідріх Шіллер був направлений на навчання у щойно створену герцогом військово-медичну академію. За таке благо для вихідців із низів німецького бюргерства його батько змушений був дати підписку, що віднині долею сина опікуватиметься герцог, якого Фрідріх не може самовільно залишити. Однак юнака медицина не цікавила. Діставши місце полкового лікаря, Шіллер захопився драматургією. Незабаром на сцені міського театру було поставлено його першу драму "Розбійники". Автор був на прем'єрі. За це його було заарештовано і заборонено писати — хіба що твори на тему медицини. Довелося втекти з військової служби, щоб повністю присвятити себе улюбленій справі. Він стає "театральним поетом" в місті Мангеймі. Його драми здобувають шалену популярність. Він подорожує, одружується. Шіллера запрошують викладати всесвітню історію у Йєнському університеті. Він зацікавився філософією і, зокрема, естетикою. В результаті з'явилися "Філософські листи" і низка цікавих есе. На філософські погляди Шіллера мав великий вплив Кант. Ось кілька думок Шіллера, що стали афоризмами: "Всесвітня історія — це всесвітній суд", "Для хороших акторів не існує поганих ролей", "Краще страшний кінець, ніж нескінченний страх", "Справжня дружба правдива і відважна".
Окрім філософської поезії, Шіллер писав ліричні вірші — короткі, пісенного характеру, що виражали особисті почуття. 1796 року поет заснував щорічник "Альманах муз". Там друкував свої твори, а також, поезію Гете, з яким Шіллер дуже зблизився. 1797 рік для обох став "баладним", обидва написали низку неперевершених балад (до нас вони дійшли у перекладах Жуковського).
Серйозне вивчення історії та філософії стало підґрунтям для написання Шіллером історичних та психологічних драм. У народній драмі "Вільгельм Телль" Шіллер використав швейцарську легенду про майстерного стрілка. Автор спробував показати не лише розвиток однієї людини, а й еволюцію цілого народу.
1805 року Йоганн Шіллер почав працювати над драмою "Дмитрій", яка присвячувалася одній із трагічних сторінок російської історії. Проте драма залишилася незакінченою — 9 травня 1805 року видатний німецький поет, драматург і філософ помер, залишивши по собі геніальні творіння.