Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф. Шіллера "Вільгельм Телль"

I. Шіллер — поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. (Поряд з видатними письменниками і мислителями Лесінгом та Гете Шіллер є основоположником німецької класичної літератури. Бунтарське прагнення до свободи, утвердження людської гідності, ненависть до феодального устрою дістали чітке відображення у ранніх драмах, таких як "Розбійники", "Підступність та кохання" тощо. Зіткнення просвітницьких ідеалів з дійсністю, інтерес до сильних характерів, і соціальних потрясінь минулого визначили сюжетні колізії і драматизм народної драми "Вільгельм Телль".)

II. "Вільгельм Телль" як мрія автора про справедливий суспільний устрій.

1. Образ Вільгельма Телля у драмі Шіллера. (Вперше читач знайомиться з Вільгельмом Теллем на початку драми. Він вийшов на берег мальовничого озера саме тоді, коли селянин-утікач просить човняра переправити його на інший берег озера, бо за ним женуться слуги намісника. Вільгельма схвилювала розповідь селянина про те, як він захистив свою дружину від свавілля феодалів і зарубав сокирою нападника. Вільгельм Телль теж просить човняра-рибалку допомогти чоловікові, але рибалка боїться негоди. На це Вільгельм Телль відповідає: "Про себе смілий думає востаннє, — На Бога здайся й гнаного врятуй!" Коли й це не діє, Вільгельм сам береться перевезти втікача на інший бік озера. Так з перших сторінок твору Вільгельм Телль виступає хоч і простою людиною, але з почуттям справедливості і внутрішнього протесту проти порядків, запроваджених феодалами і завойовниками його батьківщини. Йому чужі поняття підлості і підступності. Коли Вільгельм Телль зустрівся на вузькій гірській дорозі з імперським намісником Геслером, він легко міг розправитися з пихатим вельможею, зіштовхнувши того у прірву. Геслер це розумів і пережив неймовірний страх під час пам'ятної зустрічі. І хоча Вільгельм тоді навіть не доторкнувся до нього, Геслер за свій страх зненавидів Телля і влаштував йому справжнє випробування, примусивши випустити стрілу в яблуко на голові Вільгельмового маленького сина. Вільгельм був майстерним стрілком, і хоча руки в батька тремтіли, погодився на умови Геслера. Перед цим він сховав під сорочкою на грудях іншу стрілу. Як Вільгельм потім зізнався, що, якби схибив, та стріла була призначена Геслерові. Вільгельм Телль потрапив стрілою в яблуко на голові сина, але намісник порушив своє слово. Він наказав ув'язнити батька, розлучивши з сином. Це викликало гнів і обурення селян. Невдоволення почало зростати і ширитися. А коли Вільгельм Телль утік з-під варти, він очолив повсталих селян. Перед очима читача звичайний селянин перетворюється на борця за справедливість і національне визволення, на відважного і мудрого ватажка, здатного розв'язувати завдання загальнонаціонального масштабу. Наприкінці драми Телль убиває намісника, помотавшись за всі страждання, які він чинив людям його батьківщини.)

2. Еволюція свідомості народу. (Головний герой драми Шіллера — народ, який у єдиному пориві виступив проти гнобителів і завойовників. Тут і пастухи, і рибалки, і мисливці, і селяни з навколишніх сіл, і заможні господарі Штауффахер та Вальтер Фюрст, і представники швейцарської знаті — Берта та Руденц. Протестні настрої людей ростуть під впливом багатьох чинників: біля Альтерофа добудовують фортецю-в'язницю, вийшов наказ кланятися капелюхові, який встановили на майдані, в одному із поселень за те, що селянин не віддав пару волів і побив слугу феодала, батькові селянина вельможа наказав виколоти очі, відібрати все майно і пустити з палицею жебракувати. Народ не захотів терпіти далі знущання: в'язницю розвалили, австрійців вигнали за межі батьківщини. Люди перестали бути безсловесними рабами, вони відчули смак перемоги, Смак справжньої волі. Символічно виглядає прихід знатних осіб Берти і Руденца до селян з проханням їх захистити і дозволити залишитися з народом. Символічний і фінал драми: звучить музика і дружні вигуки: "Свобода!")

ІІІ. "Вільгельм Телль" — перлина світової літератури; (Народна драма була написана Шіллером на основі швейцарської легенди про майстерного стрілка з лука. Авторові вдалося показати не лише розвиток головного персонажа від простого селянина до свідомого ватажка народу, а й еволюцію самого народу — від безсловесної юрби до об'єднаної громади, здатної боронити свої національні інтереси.)