Важливість участі кожної людини в боротьбі за незалежність (за твором "Вільгельм Телль")

І один у полі воїн.

Юрій Дольд-Михайлик

Творчість Ф. Шіллера належить до літератури видатних німецьких гуманістів XIX століття. Його творчі пошуки виливалися в не— перевершені за своєю драматичністю твори, бо письменник намагався осягнути не тільки хід історії, але й участь конкретної людини в подіях, що відбувалися. Тож цілком природно, що Шіллер звернувся до теми, яка була важливою для усвідомлення ролі особистості в історії та виявлення прагнень народу в певний момент історичних подій. Так з'явився на світ "Вільгельм Телль".

Тема п'єси запозичена із народних фольклорних переказів про вправного стрільця Вільгельма Телля, із яким швейцарський народ пов'язував своє звільнення від австрійського гніту та об'єднання на своїй рідній землі у швейцарські кантони. Оскільки сам Шіллер був прихильником об'єднання, щоправда, не "згори", як цього хотіли можновладці, а більш демократичним шляхом — "знизу", то, вочевидь, ця тема його захопила і стала основною для створення драми. Критики пишуть, що цей драматичний твір — передсмертне політичне "кредо" письменника, водночас і його політичний заповіт. Драма "Вільгельм Телль" стала національним надбанням швейцарців — так високо вони оцінили майстерність драматурга.

Отже, тема твору — це визвольна боротьба за національну незалежність швейцарського народу. Спонукала до цього ще й Французька революція, яка відкрила очі митцеві на багато речей у суспільстві, зокрема на те, що сильні особистості лише за підтримки народу здатні стати історичними діячами. Отже, в п'єсі справжній

герой — це народ, бо звичайні прості люди піднялися на боротьбу із австрійськими завойовниками.

Головний герой твору — Вільгельм Телль — постає перед нами пересічною людиною, спокійною, стриманою. Він уникає будь-яких гострих моментів чи суперечок. Проте це не просто собі чоловік, — він батько й трудівник, має почуття власної гідності, яке він ніде не декларує, не виявляє до того моменту, поки не вступає в конфлікт з австрійським намісником Гесслером. Як покарання за непокору Гесслер примушує Телля стріляти з лука в яблуко, яке поклали на голову синові стрільця. Телль не промахнувся, але в разі невдачі готовий був вбити намісника другою стрілою, що він і зробив через деякий час, коли вимушений був покинути своє мирне життя. Зіткнення з несправедливістю і нахабством загарбників приводить Вільгельма Телля в ряди повстанців.

У боротьбі за національну незалежність стали поряд люди з різних верств суспільства: багаті й бідні відстоювали свої права разом. Загроза знищення об'єднала людей. Думаю, саме тому вони й перемогли, а Швейцарія зараз одна з найбільш процвітаючих країн світу.