I. Шекспір — драматург, поет, актор. (Вільям Шекспір народився 1564 року в родині ремісника. В юному віці став актором, потім драматургом. Йому не було й сорока років, коли він створив свої найкращі творіння: "Юлій Цезар", "Гамлет", "Отелло", "Король Лір", "Макбет".)
II. "Бути чи не бути?" — ось сенс життя. (Трагедія "Гамлет" вирізняється філософсько-моральними мотивами, а головний герой є вічним образом світової літератури.)
1. Багатогранність шекспірівських характерів. (Шекспір є визнаним майстром психологічного портрета. Кожен його герой — окремий світ з його достоїнствами і вадами. Мати Гамлета — Гертруда вже через два місяці після смерті короля вийшла заміж за брата чоловіка. Син засуджує її вчинок, але від цього вона не стала менше любити Гамлета. Коли вона, випивши отруту, яку Клавдій приготував для Гамлета, переконалася у підступності свого нового чоловіка, то зрозуміла, наскільки її син був мудрим і справедливим.
Глибоко психологічний і образ Офелії, яка, на відміну від Гамлета, збожеволіла насправді після смерті батька і через нерозділене кохання до Гамлета. Вона загинула, зірвавшись зі скелі у швидкий потік. До останнього подиху вона кохала Гамлета, по-жіночому жаліла його і все йому прощала. Цікавий психологічний портрет друга Гамлета — Гораціо. Він ділить із Гамлетом всі його тривоги, сумніви і всі його безумства. Після поєдинку Гамлета з братом Офелії, у якого було отруєне вістря шпаги, Гораціо відчуває серцем трагічний кінець і просить свого товариша: "Ще подиши на цьому світі й про мене розкажи". Взагалі кожен персонаж Шекспіра по-своєму особливий, неповторний і незабутній.)
2. Образ головного героя. (Образ Гамлета складний, сповнений суперечностей. Гамлет одержимий пошуками істини. Щоб дізнатися про причину смерті батька, він готовий на все: підмовляє акторів зіграти сцену, за якою він може простежити реакцію Клавдія, сміливо іде вночі на зустріч із привидом батька, а почувши з його уст, хто винуватець смерті короля, продовжує шукати істину. Задля цього він прикидається божевільним, щоб приспати пильність Клавдія. Своїм "божевіллям" він відштовхує любляче серце Офелії і помилково вбиває її батька. Події розвиваються дуже стрімко, але це аж ніяк не порушує психологічної цілісності портрета кожного шекспірівського персонажа. Гамлет проходить до кінця увесь Шлях пошуків істини. Фінал трагічний, але справедливість восторжествувала, і підступний вбивця та зрадник покараний рукою Гамлета.) III. Творчість Шекспіра і світова література. (Творчість Шекспіра — найвища вершина світового мистецтва. Вона справила величезний вплив на розвиток світового театру і всієї культури людства.)