Філософські здобутки збірки Р. М. Рільке "Нові поезії"

Філософські здобутки збірки Р. М. Рільке "Нові поезії"

Збірка "Нові поезії" стала результатом перебування Р. М. Рільке в Парижі, де він близько спілкувався з відомим скульптором Роденом. Поет був глибоко вражений життям Парижа, і йому це місто, яке вважалося завжди веселим, видалося сповненим печалі. Адже там, де над усім панують гроші, людина нікому не потрібна, вона самотня.

Саме такі настрої відбилися вже в першій частині "Нових поезій", яка вийшла 1907 року. Вірші цієї збірки розпадаються на кілька циклів, де кожен присвячено певній темі: містам або пам'яткам архітектури ("Собор Святого Марка"), картинам французьких живописців ("Балкон", "Читач" — за мотивами живопису Мане, "Викрадення" — за Сезанном тощо), подіям із біблійної історії ("Гетсиманський сад", "Явління Самуїла Саулу") тощо. При цьому кожен вірш являє собою повністю завершений твір. Головне для Рільке — це внутрішній світ людини. Якщо людина самотня, то лише душа її — те місце, де відбувається "рух життя". У цих поезіях Рільке багато в чому наслідує філософію східних поетів. Не випадково вірші про речі, близькі за філософією споглядання до східної поезії, виділені в окремий цикл. Якщо в першій збірці "Часослов" речі мислились як посередник між людиною і Богом, то нині вони розглядаються як спосіб зв'язку між людиною і світом, людиною й людиною. Рільке намагається роздивитись суть речей і пропонує читачеві по-іншому подивитися на звичні речі. Адже якщо людина перенесе свій внутрішній світ на оточуючі речі, то вони набудуть окремого життя і окремого значення. Таким чином Рільке пропонує свою модель світобудови. Це, на думку поета, допоможе збагнути модель всесвіту, пізнати через світ речей самого себе.

Таким чином, збірка "Нові поезії" відображає один із серйозних і цікавих етапів розвитку не тільки самого поета, але й являє собою певний етап розвитку світосприйняття людства. Адже в поезії Рільке відбилися філософські пошуки мистецтва цілого періоду — кінця XІX — початку XX століття.