I. Моє уявлення про сонет (величне і водночас потаємне, високі почуття і музика звуків).
II. Великі майстри сонета (Петрарка, Шекспір, Міцкевич).
III. Особливості "Кримських сонетів" (особливе звучання, мелодійність і тематична розмаїтість, глибина думки, висновок полягає в останніх двох-трьох рядках):
1. Внутрішній стан та місце перебування Адама Міцкевича під час написання незабутніх "Кримських сонетів" (чужа земля, спостереження багатства чужої природи, оточення недругів).
2. Сонет "Акерманські степи" (зберіг в уяві красу рідної землі, яка виявляється у сутності єства ліричного героя).
3. Сонет "На верховинні Тархан кут" (внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний).
4. Сонет "Яструб" (становище яструба — це становище висланого з рідної землі Міцкевича).
5. Моя думка Про сонет "Руїни замка в Балаклаві" (перегукується з твором Лесі Українки "Царі": єдність з народом і відповідальність за його долю).
6. Сонет "Алушта вночі" (краса кримської ночі, єдність людини і чарівної природи).
7. Сонет "Мандрівник" (чари Криму меркнуть, коли автор згадує свою батьківщину).
8. Сонет "Аю-Даг" (служити людям і не ламатися від бурі).
IV. Присвята сонетів О. Пушкіну.