Бунт проти тоталітаризму в новелі Т. Манна "Маріо та Чарівник"

Войовничий гуманізм — ось що потрібне

нам сьогодні, гуманізм, який виявив би

свою мужність, довівши, що принцип

свободи, терплячості й сумніву не можна

дозволити пригнобити фанатизму,

позбавленому сорому чи сумніву.

Т.Манн

Томас Манн — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії. З-під його пера виходили різні за жанром і тематикою твори, однак усі критики одностайні в думці, що головним завданням митець вважав проповідування загальнолюдських гуманістичних засад. Поширеною є й думка, що в професійному становленні Томаса Манна важливу роль відіграла подорож до Італії — країни, яку він сприймав як колиску західноєвропейської культури. Ця поїздка стала причиною появи кількох творів, серед них — і новела "Маріо і чарівник".

У новелі описано маленьке італійське містечко Торре ді Венере, згадка про яке, за зізнанням автора "завжди викликає в мене,гнітюче почуття". "Озлобленість, роздратування, нервове збудження", що панували в Італії, справді отруїли атмосферу курортного населеного пункту. Письменник був пригнічений ставленням персоналу готелю до його сім'ї, а особливо під час переселення в інше місце через примхи княгині, яка жила у сусідньому номері. Цей випадок виявив схильність готельних служників до зловживання владою, до ницості, жалюгідного підлабузництва до тих, хто посідає високе суспільне становище.

До того ж на пляжі італійці "гнули кирпу" й у повітрі витав якийсь гнітючий настрій: люди постійно вихвалялися своєю приналежністю до італійської нації, легко ображалися, недоречно виголошували довгі промови про боротьбу національних прапорів. "Скоро ми зрозуміли, що це політика, що йдеться про ідею нації. І справді, на пляжі аж кишіло юними патріотами — неприродне і дуже гнітюче явище", — зауважує Томас Манн.

Драматизм подій поглиблюється, коли в новелі з'являєтеся такий собі Чіполла. Афіші, розклеєні по всьому містечку, проголошували, що він майстер веселити публіку, видатний штукар. Люди зібралися в кінозалі, очікуючи веселого й легкого видовища. Та перед їхніми очима постав неприємний каліка-горбань, який виявився гіпнотизером. Усвідомлюючи своє вміння, Чіполла поводиться зверхньо, просто висміюючи публіку, а іноді зло жартуючи. Гнітюче враження посилювала й нагайка з руків'ям у формі пазура, якою він хльоскав, коли наказував іншим у трансі робити те, що йому спаде на думку. Чим довше тривала вистава, тим витівки штукаря були жорстокіші й принизливіші, при цьому він не переставав виголошувати гасла про велич Італії. Проте одна з його витівок закінчується трагічно: смертельно ображений юнак Маріо, викликаний із залу для привселюдного приниження, застрелив Чіполлу з пістолета. —

Чому в Італії панували такі настрої? Що в новелі уособлює Чіполла з його поглядом, повним ненависті, й образливим символом влади — нагайкою? 1926 року (а саме тоді письменник відпочивав у Торре де Венере) у країні спостерігався спалах нацистських настроїв, панували презирство і зневага до іноземців. Усе це прелюдія до появи фашизму в Італії. У новелі "Маріо і чарівник" Томас Манн засуджує такий лиховісний прояв патріотизму, показує його потворну сутність в образі Чіполли.

Твір видатного німецького письменника — бунт проти дискримінації, заперечення всіх форм гноблення людської особистості. Зрозумілим є введення в сюжетну лінію сцени смерті гіпнотизера: автор доводить, що всім світовим проявам тоталітаризму, врешті-решт, буде покладено край.