Події, описані в новелі Т. Манна "Маріо і чарівник", відбуваються в 30-ті роки двадцятого століття в італійському курортному містечку Торре. Як відомо, атмосфера курорту має забезпечувати відпочиваючих комфортом і розвагами. Але в Торре гості містечка зіткнулися з відвертою ворожістю — "злість, роздратування, напруження з самого початку висіли в повітрі", "тутешнім стосункам бракувало щирості й невимушеності", тут "загрозливо зосередився весь лиховісний дух тамтешніх настроїв". Ці зауваження автора створюють тривожний настрій, готують читача до того, що розв'язка твору буде трагічною.
Задуха в природі поєднується із задушливою атмосферою в Італії, де політика в ті часи тісно пов'язана з ідеєю нації. Зверхність, грубість влади у ставленні до людей передалася і пересічним громадянам.
Кавальєро Чіполло — "мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку", гіпнотизер, перетворював свої вистави на зле знущання надлюдьми, над їхніми найпотаємнішими, найінтимнішими почуттями, роблячи з них посміховисько, слухняних ляльок. Практично ніхто в залі не міг опиратися злій волі чарівника. Мадам Анджольєрі, симпатична порядна жінка середніх літ, господиня пансіонату, вірна дружина, не вагаючись пішла за кривобоким чарівником, тільки-но він наказав їй. Інші глядачі виходили на сцену й танцювали без музики, підкоряючись ляскоту батога в руках Чіполло. А цей злий демон викликав нові жертви і розповідав кожному подробиці його життя. Глядачі дивувалися, захоплено плескали в долоні, а кривобокий, страшний, напівп'яний маестро знаходив дошкульні слова, щоб принизити гордість людини.
- "Маріо і чарівник" (повний текст)
- "Маріо і чарівник" (скорочено)
- Який моральний клімат панував у курортному містечку і в чому причини негативного ставлення місцевих жителів до іноземців?
Та ось у залі він побачив Маріо — "... кремезного юнака років двадцяти, коротко підстриженого, з низьким лобом і важкими повіками над туманно-сірими, з зеленим і жовтим полиском очима*. "Зовнішність його не здавалася простацькою насамперед завдяки вузеньким гарним рукам, аристократичним навіть для жителя півдня…"
Маріо за наказом чарівника слухняно пішов на сцену. Чіполло розповів здивованому хлопцеві про його попередню роботу і зауважив, що зараз юнак журиться через кохання. Із зали почувся глузливий регіт іншого хлопця, Джованотто, що добре знав ім'я Сільвестри, яку таємно і безнадійно кохав Маріо.
Чіполло, цей злий чарівник, під гіпнозом заставив Маріо повірити в те, що на сцені знаходиться кохана дівчина, і примусив юнака поцілувати себе. Цей облудник чепурився, кокетливо поводив кривими плечима, манірно закочував очі, а Маріо бачив перед собою чарівну Сільнестру і задихався від любові, щастя і пристрасті.
У залі запала мертва тиша, яку порушив регіт суперника Маріо.
Раптом поцілований горбань ляснув нагайкою, звук якої розбудив Маріо. Він кинувся зі сцени, на ходу витяг пістолет і вистрілив у Чіполло.
Маріо не витримав наруги над своїми почуттями, єдиний серед глядачів і учасників збунтувався і покарав гидкого демона.
Томас Манн у невеликому творі показав усю складність людських стосунків. Не можна знущатися над людьми, плювати їм у душу і принижувати особистість, адже може статися так, що знайдеться хтось, хто не захоче терпіти наруга над своїми почуттями.