I. О. Купрін — співець піднесеного кохання (автор повістей "Олеся", "Суламіф", "Гранатовий браслет"; протест письменника проти непристойності й цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, проявів "тваринних" інстинктів; пошуки надзвичайних за красою і силою прикладів ідеального кохання).
II. Повість "Гранатовий браслет" — розповідь про високе, трагічне кохання (кохання — найбільша таємниця у світі!).
1. Кохання дрібного чиновника, самотнього, боязкого мрійника, до молодої дами з "вищого світу":
а) лицарське, романтичне кохання Желткова до княгині Віри Миколаївни — сенс його життя;
б) листи Желткова до княгині;
в) легковажне ставлення Віри до цієї любові;
г) думка генерала Аносова щодо кохання Желткова ("... може твій життєвий шлях, Вірочко, перетнуло (...) кохання, про яке марять жінки...")
2.. Грубе втручання у святі почуття Желткова представників "вищого світу":
а) глузування членів родини Шеїних, Булат-Тугановських із листів закоханого;
б) обурення представників "вищого світу" з приводу подарунка чиновника (поштовий чиновник дозволив собі подарувати княгині браслет);
в) повернення браслета Желткову, приниження його гідності.
3. "Кохання сильніше за смерть". "Величезна трагедія душі":
а) самогубство Желткова (іде з життя, благословляючи кохану, він вдячний їй за те, що пережив це високе почуття);
б) остання воля Желткова (полягала в тому, щоб княгиня прослухала другу симфонію Бетховена);
в) народження в душі Віри "нового світу" (глибока вдячність до людини, яка понад усе навіть понад саме життя, поставила у своєму житті кохання до неї).
III. Повість О. Купріна "Гранатовий браслет" — це проповідь гуманізму, доброти, душевної мудрості (уміння кохати і цінувати кохання).