"Перевернутий світ" (за новелою Ф. Кафки "Перевтілення")

КАФКА ФРАНЦ

(1883-1924)

Австрійський письменник, народжений у Чехії в єврейській родині. Відчував на собі вплив цих трьох культур, але "скрізь був чужим". Основною проблемою його творів є відчуження особистості у великому світі. Письменник змальовує людину у межовій ситуації, коли йти більше нікуди і єдиний вихід — смерть (екзистенціальна точка зору). Герої Кафки бунтують, але виявляються надто слабкими, щоб отримати перемогу над іншими. Кафка поєднав у своїй творчості елементи реалізму, натуралізму, символізму, сюрреалізму. Всесвітньовідомі твори: "Перевтілення", "Процес", "Замок".

При житті Кафки друком вийшли тільки декілька книг. Письменник заповідав спалити свої рукописи, але його друг Макс Брод не виконав заповіту. Він упорядкував і видав після смерті Кафки 10 томів його творів.

"Перевернутий світ"

(за новелою Ф. Кафки "Перевтілення")

У літературі XX століття постать Франца Кафки одна з найбільш трагічних і суперечливих. Його творчість відображає складності і протиріччя світу, які Кафка сприймав як абсурд свого часу. Він відобразив трагедію безсилля людини перед абсурдністю буржуазного світу. У романах "Замок", "Процес" Кафка у своєрідній художній формі відтворює суспільні відносини, розкриває їх справжню суть.

Одна з ранніх новел Кафки "Перевтілення" дає уявлення про творчу манеру письменника, особливості його світосприймання, естетики. Герой новели Грегор Замза одного ранку, прокинувшись після неспокійної ночі, побачив, що перетворився на величезну, страшну, огидну комаху. Далі розповідь впливає на читача достовірністю стилю: автор ніби веде протокол подій, що відбуваються. "Протокольний стиль" дає можливість зосередитись на поведінці персонажів, побутових дрібницях, які для героя виростають в болісні проблеми.

Грегор Замза — звичайна молода людина, яка виросла у великому місті, прив'язана до своєї родини, відповідальність за яку відчуває дуже гостро. Він дбає про батька-банкрута, хвору матір, сестру Грету, яка мріє навчатися в консерваторії. Він працює на невелику фірму, більшу частину свого часу проводить у роз'їздах, дуже дисциплінований, старанний, працездатний. Іноді йому буває дуже важко, але Грегор нікому ніколи не скаржиться. Він розумів, що добробут родини лежить на його плечах. Тим страшніше для. нього перевтілення в комаху.

Із цього моменту світ для героя "перевертається". Він пристосовується до свого нового огидного тіла. Але в душі Грегор залишається тим, ким був, — люблячим сином і братом. Його мучать відчай і сором, тому що його родина залишиться без коштів і старий батько, хвора мати, юна сестра повинні думати про заробіток. Він із болем відчуває огидливе гребування найближчих людей. Одного разу Грета влаштувала прибирання в його кімнаті, мета її була благородна — звільнити більше місця для пересування комахи, але ґвалт, що супроводжує прибирання, позбавлення улюблених речей глибоко вразили Грегора. Винесли скриню, в якій Грегор зберігав дещо з самого дитинства, стіл, за яким робив уроки, шафу з одежею. Розуміючи, що його позбавляють нормального житла, він виліз з-під дивана, щоб захистити свій останній скарб — портрет на стіні. Мати побачила величезну руду пляму на квітчастих шпалерах, закричала, перш ніж зрозуміла, що це і є Грегор, і знепритомніла. Відчуваючи свою провину, Грегор намагається допомогти сестрі, яка кинулась шукати ліки, але в цей час прийшов батько (він носив тепер мундир з золотими ґудзиками, бо працював посильним в якомусь банку) і з ненавистю жбурнув у Грегора яблуком з вази. Потім ще і ще кидав, поки одне з яблук застряло в тілі, з того часу здоров'я Грегора стало гіршати, його забули всі. Ні в чому не винний, знехтуваний найближчими, він терпів страждання від ганьби більші, ніж від голоду і ран. Все, що йому залишилось, — це жалюгідна самотність. Коли герой вмирає, його смерть рідні сприймають з полегшенням. Вперше за довгий час мати, батько і Грета ідуть на прогулянку за місто, вони обговорюють плани на майбутнє, і батьки, не домовляючись, подумали про те, який, незважаючи на минулі страшні обставини, гарний вигляд має їх дочка.

Герой новели Кафка втілює страх людини перед життям, самотністю, від якої ніхто не застрахований. У абсурдному світі навіть родинні зв'язки стають слабкими і розриваються. Головне для героїв — виглядати звичайними, такими, як усі. Внутрішній світ людини, її переживання нікого не цікавлять. У творах Кафки світ керується законами, які не підлягають логічній мотивації, не може їх осягнути і душа.