У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена?

У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена?

Видатний норвезький письменник XIX століття, славетний реформатор театру Генрік Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників.

Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує аналітичну композицію. У ній важливу роль відіграє таємниця, події, що відбувалися задовго до тих, що розгортаються на сцені. Але саме вони спричинили ситуації, в яких опинилися герої. Ця композиція була відома ще в Стародавній Греції і використовувалась, щоб створити сюжетне напруження. Аналітичність у Ібсена не так сюжетна, як інтелектуальна. Розв'язка розкриває внутрішню суть усіх подій. Тому така композиція вимагала внутрішнього розвитку героя. Відкриття таємниці змінює героїв. І ці зміни стають вирішальними в розвитку сюжету.

Наприклад, у п'єсі "Ляльковий дім" розчарування Нори у своєму шлюбі, усвідомлення необхідності почати нове життя, щоб стати повноцінною особистістю, підготовлене розвитком дії. Обставини збігаються не випадково, а саме осмислення всього, що сталося, вирішує конфлікти. Розв'язкою драми є бесіда між Норою і Торвальдом — перша за все їхнє подружнє життя. І дружина, і чоловік постають у цій розмові по-новому — і саме цей новий погляд надає такого драматичного звучання заключній сцені "Лялькового дому".

Героям Ібсена властиві всі людські пристрасті. Цим Ібсен відрізняється від багатьох письменників кінця XIX століття, які не вірили в можливості людського розуму. У п'єсах Ібсена саме розум, здатність осмислити дійсність дають герою можливість змінити свою долю. А коли людина не знаходить у собі сили перетворити думку в діло, вона жорстоко розплачується за це. "Ляльковий дім", в якому живуть Хельмер і Нора, зруйнувався, тому що герой не зміг піднестися над власним егоїзмом, не зміг подолати забобони суспільства.

Новаторство Ібсена полягає в тому, що драматург розкрив можливість аналітичної композиції, наповнив її новим змістом. Важливу роль відігравала в цьому мова автора. Кожна фраза в тексті — надзвичайно важлива. Інколи герої говорять більше, ніж завжди. Але цей потік слів приховує їхню внутрішню занепокоєність, напруження. Ібсен використовує також багатозначні слова. Треба уважно вслухатися в кожне слово, бо з кожною фразою напруження зростає.