М. Гоголь — видатний письменник — присвятив опису яскравих сторінок українського козацтва повість "Тарас Бульба".
Щодо опису побуту і звичаїв запорожців письменник намагався наслідувати дійсність. Все, що відбувалося на Січі, читач бачить очима Остапа та Андрія. Разом з ними милується величезним козаком, який спав прямо посеред дороги, розкинувши вільно руки й ноги. Вражає читача, як і молодих козаків, сцена покарання вбивці. Життя козаків було дуже суворим, вони звикли до походів, не любили розкошувати.
Найбільшу цінність для всіх становило бойове товариство. Вкарбовуються у пам'ять слова головного героя: "Немає зв'язку, святішого від товариства!", "поріднитися рідністю по душі може тільки людина".
Великого значення надавали Тарас Бульба та його бойові побратими цьому поняттю — товариство. Все могли віддати, забути про власну користь, про рідних, а товариство не могли зрадити ніколи.
Тому й перемагає їхній дух, тим вони й сильні. Такими героями й пишається українська земля.