I. Головні особливості творчості німецького поета Генріха Гайне (висока майстерність, блискучий полемічний талант публіциста; гуманістичність ідеалів: боротьба за світле майбутнє Німеччини, за свободу і щастя народу, за свободу людської особистості).
II. Збірка "Книга пісень" — найвагоміший твір двадцятих років XIX ст. (відіграла роль у розвитку всієї німецької лірики, продовжує кращі традиції національної поезії):
1. Тема кохання у збірці "Книга пісень" (в інтимно-ліричній тематиці відбито дійсні риси сучасника; особиста драма кохання, протест проти дворянсько-бюргерської моралі — вірш "Ліричне інтермецо").
2. Утвердження ідеалу земного кохання ("Ліричне інтермецо" та "Повернення на батьківщину" — не поетизує містичне, потойбічне кохання; вірші стали всесвітньовідомими романсами).
3. Опозиційні і соціально-політичні мотиви в творчості Гайне (ліричний герой — молода людина, яка опозиційно ставиться до дійсності; живе в реальному світі, але почуття її овіяні світлим і радісним колоритом, за будь-яких соціальних умов людина прагне і гідна щастя).
III. Безсмертя ліричних творів Г. Гайне (порушив вічні проблеми буття, відтворив найтонші відтінки настроїв людської душі, створив художньо досконалі твори).