Чи можна вважати Ф. ДОСТОЄВСЬКОГО сучасним письменником?
Твори Ф. Достоєвського сьогодні чи не найвідоміші у світі серед російських класиків. Увесь світ читає Достоєвського. Отже, у його творчості є щось таке, що змушує звертатися до творів письменника знову й знову.
Достоєвський поза часом. Його думки так само актуальні зараз, як і у його час, і пізніше. Це думки про життя і смерть, про злочин і кару, про сенс життя і ціну життя. Історія заплутаних міркувань головного героя показує, як далеко людину часом заводить "повадливый ум человеческий". А історія Соні переконує, що людині конче потрібна віра, яка дає тверді моральні принципи. Саме вони не дають людині схибити. Вони не можуть бути відносними, їх не можна перелицьовувати, пристосовувати до ситуації. Вони просто є. І найперший моральний постулат, який допомагає вижити людству, — це те, що життя людське священне. Погляньмо на нашу історію, озирнімося навколо себе! Чи не побачимо, як часто забували й забувають про це заради химерних політичних, економічних чи ще якихось міркувань. Так, життя людське священне. Бог його дав нам усім. То чи можемо ми перебирати на себе функцію Бога, виголошуючи смертний вирок навіть злочинцям? Саме це у романі "Злочин і кара" сьогодні дуже сучасне, адже проблема скасування чи встановлення смертної кари пов'язана саме з моральним законом про цінність людського життя. Отже, не можна виправдати жорстокість і вбивство нічим. Так само не можна виправдати війни, бо нема жодного виправдання вбивству. А війна — це вбивство.
Таким чином, у романі Ф. Достоєвського "Злочин і кара" є багато міркувань, які будуть сучасними завжди. До книг Достоєвського звертаємося, аби зрозуміти сьогодення і знайти своє місце в ньому, керуючись вічними істинами добра.