Робінзонада головного героя роману Д. Дефо "Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо"

Робінзонада головного героя роману Д. Дефо "Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо"

Мені не подобається Робінзон Крузо, бо він погана людина. Ви самі про це знаєте, якщо читали книгу про нього. Це він продав у рабство хлопчика Ксурі, який сприяв його втечі з неволі. Це він мав плантації у Бразилії, і ми знаємо, хто працював на тій плантації.

Це він після 20-річної самотності зробив першу ж людину собі не другом, не співпрацівником, а слугою, дав йому нелюдське назвисько замість імені. Це він такий скнара, що більша частина його записів — перелік майна, а зовсім непотрібні йому на острові гроші зберігає про всяк випадок.

Але треба бути справедливим і віддати йому належне.

Він не став сидіти вдома, а неодноразово пускався в мандри. Правда, він брав із собою якісь товари для торгівлі, але, здається, його комерційна діяльність не давала йому прибутків. Коли він, зрештою, отримав гроші, то вони були з його бразильських маєтків. Отже, товари були скоріше про людське око, а кликало його море, І море було непривітним для Робінзона. Кожна подорож закінчувалась катастрофою, одна з яких прославила героя.

Багато років він провів на незаселеному острові, сам-самісінький, але відчай відступає вже у найперші дні. Він починає працювати: перевозить з потерпілого корабля все, що не вкрало море. Будує житло. Вивчає той загублений в океані шмат землі, куди його занесло. Навчає папугу. Приборкує козеняток і створює свійське стадо. На цьому ізольованому острові він створює "людство" у одній особі з власною культурою, де найбільшою цінністю стають не гроші, а людська праця. Згодом він створює цілу комуну з людей різних культур і націй, об'єднаних спільною долею.

Витривалий, сміливий і сильний, працездатний і терплячий, він викликає повагу у всіх, він популярний уже століття. Поважаю його і я, хоч би за те, що не здичавів, не забув свою віру та мову, зміг перебороти упередження проти іспанців, був кмітливий і відважний під час сутички з піратами, вмів зробити будь-яку річ, а коли не вмів, то навчався. За те, що він відчував страх і відчай, та не піддався їм і залишився сином людства, а не тваринного світу, як це сталося з Олександром Селькірком — одним із прототипів Крузо.

Та не можу забути, що він так поставився до людей іншої раси.

Поважаю, та не люблю.