В оповіданні А. П. Чехова "Товстий і тонкий" йдеться про зустріч двох приятелів дитинства. Ця зустріч приємно здивувала і "товстого", і "тонкого". Щирість та радість заполонила їхні душі. Приємна несподіванка піднесла друзям настрій, вони розчулено згадували роки навчання у гімназії. Потім друзі почали розповідати про свої досягнення на службі. Під час цієї розмови з'ясувалося, які чини посідають зараз колишні приятелі. Один з них має чин набагато вищий, ніж у другого. Поведінка та зовнішній вигляд чоловіка, який мав нижчий чин, відразу змінилась: він зблід, скам'янів, обличчя скривилось в усі боки розлогою усмішкою. У його мові з'явився принижений тон.
Його друга неприємно вразила ця зміна. Він хотів заперечити, але на обличчі першого було написано стільки благості, нудно-солодкої шанобливості, що його стало нудити. Він недбало простяг руку та відвернувся.
Чехов називає першого друга "тонким", а другого "товстим". Цим автор підкреслює різницю в їхньому добробуті, поглядах на життя. На початку оповідання ми дізнаємося, що від "товстого" пахне добрим вином та чудовою їжею, а від "тонкого" — шинкою та кавою.
Чоловік "тонкий" асоціюється з людиною заздрісною, дріб'язковою, жовчною, здатною на лестощі. З оповідання ми дізнаємося, що "тонкий" ще в дитинстві був наклепником. Його дріб'язковість проявляється в тому, що він хизується виготовленими підцигарниками, скаржиться на своє життя.
Після несподіваної звістки про високий чин "товстого" "тонкий" згорбився, зіщулився. Його родина перейняла цей настрій: підборіддя жінки стало ще довшим, син виструнчився.
- "Товстий і тонкий" (повний текст)
- "Товстий і тонкий" (скорочено)
- Як поводяться обидва герої у перші хвилини зустрічі? (та інші запитання)
А. П. Чехов спостеріг, що у житті товстий чоловік асоціюється з людиною доброзичливою, привітною, щирою. "Товстий" першим помітив свого друга, радісно гукнув його, назвав "голубчиком". Його радість була щирою. "Товстий" зморщився на підлабузництво "тонкого". "Товстому" не сподобалось приниження друга.
Назва твору, на мій погляд, дуже виразно відповідає характерам героїв, а в житті має узагальнюючий характер.