Прізвища в оповіданні А. Чехова "Хамелеон", що слугують засобом характеристики героїв
І. Тема оповідання А. Чехова "Хамелеон". (В оповіданні "Хамелеон" Чехов висміює самодурство й пристосуванство представників влади та лакейство обивателів.)
ІІ. Смисл назви оповідання "Хамелеон". (Тлумачний словник так пояснює значення слова "хамелеон": "Хамелеон належить до плазунів. Забарвлення тіла може змінювати залежно від освітлення, температури навколишнього середовища. У переносному значенні — безпринципна людина, яка легко змінює свої погляди залежно від обставин". Таким чином, вже з назви оповідання стає зрозуміло, що йтиметься про людей, які, немов плазуни, пристосовуються до обставин. В оповіданні описано випадок, що трапився на базарній площі. Собака вкусив за палець золотих справ майстра Хрюкіна. Поліцейський наглядач Очумєлов намагається навести порядок та розібратися у цій справі. Під час цього розбирання з людьми, які присутні тут, відбуваються дивні метаморфози.)
ІІІ. Прізвища героїв, що слугують засобом характеристики героїв.
1. Поліцейський наглядач Очумєлов. (Рішення поліцейського наглядача протягом короткого оповідання змінюється шість разів залежно від того, чий це собака: чи то він бродячий, чи генеральський, чи генеральського брата. Рішення Очумєлова мінливі, мов забарвлення хамелеона. Він, як очманілий, кидається від одного рішення до іншого.)
2. Золотих справ майстер Хрюкін. (Прізвище цього героя асоціюється зі свинею. Та й поведінка Хрюкіна не гідна людини: він ткнув собаці "цигаркою в морду для сміху". Поєднання слів "золотих справ майстер" із прізвищем "Хрюкін" викликає комічний ефект.)
- "Хамелеон" (повний текст)
- "Хамелеон" (скорочено)
- Подумайте, ни однаково поводиться Очумєлов протягом твору? Чому змінюється його поведінка? (та інші запитання)
3. Генерал Жигалов. (На сторінках оповідання ми не зустрічаємося із самим генералом, його лише згадують в зв'язку з пошуками хазяїна собаки. Але немає сумніву, що генерал із таким прізвищем "жигане" болючіше від оси чи ґедзя, якщо бодай хтось зачепить його інтереси.)
ІV. Сміх крізь сльози. (Автор, розповідаючи смішну історію, примушує читачів не тільки сміятися, але й замислитися над причиною такої поведінки героїв.)