Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім'ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші "Чесна бідність" Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв:
Мы хлеб едим и воду пьем,
Мы укрываемся тряпьем
И все такое прочее,
А между тем дурак и плут
Одеты в шелк и вина пьют
И все такое прочее.
Це порівняння не на користь багатіїв! Берне дає їм ще й таку характеристику:
Хоть весь он в позументах, —
Бревно останется бревном
И в орденах, и в лентах!
Король лакея своего
Назначит генералом,
Но он не может никого
Назначить честным малым.
Таким чином, поет уславлює бідних людей, яким властиві якнайкращі риси вдачі: порядність, правдивість, доброта. Поет вірить у кращі часи і цією надією пройнятий весь твір.
Настанет день и час пробьет,
Когда уму и чести
На всей земле придет черед
Стоять на первом месте.