1. Улюблений поет шотландців. (Він належав до селянства, розумів потреби і проблеми бідних трудівників. Бідність і простоту Бернс протиставив етикету і пихатості аристократів. В його поезії яскраво відображений побут дрібних землевласників і фермерів Шотландії другої половини XVIII століття.)
2. Шляхетність — не в багатстві і не в походженні. (Чесну бідність Р. Бернс возвеличив як одну з найголовніших людських чеснот:
Хай бідні ми, хай злидні ми,
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Такий вірш могла написати людина смілива, впевнена в собі і в підтримці своїх однодумців. Справді, Берне був дуже популярним серед простого люду. Шотландцям подобалися бадьорий тон, національний характер, мова вірша, якою говорили шотландські фермери. До того ж пісні Бернса за формою близькі до шотландської народної балади:
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.)
3. Заклики до братерства. (Бернс не був революціонером у прямому розумінні цього слова. Однак окремі його вірші співзвучні з гаслами французької революції. Просто і невимушено закликав поет до братерського єднання всіх чесних бідних людей:
Нічого, нічого,
Діждем ладу нового,
Торжествуватиме весь світ
Братерства перемогу!)
4. Цінність вірша Р. Бернса. (Вірш "Чесна бідність" цінний з точки зору історії і культури Шотландії за певної історичної доби. На тому етапі розвитку траплялися настрої, описані Бернсом. Та поет не стверджує, що вони і мають бути такими. Може, не треба хизуватися бідністю, якщо можна спробувати позбутися злиднів? Тоді буде більш достойний привід для веселого настрою. А от чесність не завадить нікому — ні бідним, ні багатим. Час об'єднуватися розумним і мудрим. Можливо, і світ від цього помудрішає.)