Франческо Петрарка— італійський поет, особливо відомі сонети. Вони були і є настільки прекрасними, що вважаються зразком жанру.
Ліричний герой віршів палко закоханий у донну Лауру, що на превеликий жаль не відповідає чоловікові взаємністю. Кохана оспівана як дуже вродлива жінка з сяйливими очима, ніжним поглядом, гордою постаттю і стрункою поставою. Можливо в реальному житті Лаура й не була настільки ідеальна, але автор, якому любов затулила очі, не бачив негативних сторін юної мадонни. Ліричний герой благословить ту мить коли зустрів Лауру, не може без неї спокійно жити.
"Я вами дихаю, для вас палаю,
Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;"
Безмежне кохання чоловіка межує з нездоровою, фанатичною залежністю від донни, здається ніби бідний герой повільно сходить з розуму.
"Чужій чи власній волі я служу?"
"Чого я хочу — й сам уже не знаю"
На тему сонетів Петрарки можна говорити довго та багато, а це означає, що вони є дійсно чудові. Автор вклав багато сил і старань, частинку своєї душі у вірші, бо сам був закоханий в навіть не знаючу про його симпатію жінку. На мою думку Франческо Петрарка є геніальним поетом, що нікого не залишить байдужим, для кожного ці римовані строки будуть набувати власних відтінків, але залишатимуть основну тему — любові.
Цей шкільний твір було надіслано нашою читачкою Анною