Поезії О. Пушкіна "До А. П. Керн", "Я вас любив"
Мабуть, немає людини, яка б не знала імені О. Пушкіна. Він приходить уперше сторінками улюблених казок, перших дитячих віршів. Потім захоплює піднесеною романтикою поем та правдою прози. Але головне — це його поезія.
Вона різноманітна за тематикою, ритмами, спрямуванням. Але вона відтворює глибокі людські почуття, називає словами найтонші порухи душі. Лірично, піднесено й людяно звучать його вірші про кохання. Вірш "До А. П. Керн" полонив своєю красою одразу двох великих композиторів — П. Чайковского і М.Глінку. Вони написали музику чудового романсу. У центрі вірша — спогади про кохання, про перше знайомство, коли єдина "передо мной явилась ты". Вона була, "как мимолетное виденье, как гений чистой красоты". І цей образ став для поета символом жіночності, краси, кохання, бо життя без неї — це життя "без божества, без вдохновенья, без слез, без жизни, без любви". Простими словами розповідає поет історію захоплення й любові. Але в його віршах слова набувають чарівного звучання, поєднані ритмом, образом. Вони зачаровують пронизливою щирістю почуття й підносять кохання до висот небачених, де образ коханої набуває значення універсального, узагальненого, як образ самого кохання та краси. Вірші Пушкіна — це взірець високих почуттів, у яких немає місця для дрібних образ, мстивості. Це завжди тремтливе бажання щастя не тільки для себе. Саме так говорить поет у вірші "Я вас любил":
Я вас любил: любовь еще, быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить вас ничем.
Коротка історія кохання завершується вражаючими рядками, які тільки зовні здаються парадоксальними:
Я вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам Бог любимой быть другим.
Кохання — це щастя, навіть коли воно залишилося без взаємності. Пушкін бажає щастя коханій саме тому, що справжнє кохання щедре й пронизане побажанням добра коханій людині.
Через століття пройшла поезія О. Пушкіна, не втративши свого значення, не втративши інтересу читача. Розгадка такої популярності саме в красі й людяності віршів, які оспівували вічні цінності.