Завантаження
Олександра Тріфонова, "Нiкому-2"
Запаморочено дивлюся у нібито пусте зітхання.
Утомлено вслухаюсь у начебто своє зізнання.
Мені так тепло!
Мені було неважко сповідь тую розпочати.
Чи дещо з себе удавати.
У лілії загинули й відродилися тодішні забаганки...