Вона їм явиться,
Голодними очима
Підсудному приглянеться.
Ходила доокола засідання
Прислухаючись настирливо ділу.
Слухала:
"Яке буде достойне покарання,
Аби кров від наших мантій відмило?"
Сиділи халатні нахали,
Довго між собою клопотали:
"В нас недостатньо свідоцтв"
"Вибʼємо час пред людьми!"
"Так! Звичайний шалений — вбивця"
— вирішили вони.
В повітрі завмерла напруга.
Чекає зала рішення.
На мить справедливість завагалася:
Розстріл чи повішення?
Вже! Летить!
Слабоумним, між очей
Майже непомітне через пилюку презирство
Класичний і так правильний, світ ідей
Гарантує вічну подяку та миттєве мирство.
*****
І знову руки по лікоть чисті,
Сяє гаряче карабіна дуло,
Лежать в смітнику рукавиці,
Як у лобі божевільного пуля
— використані.