Що Світ — Великая Ріка!
Водицю з неї нам не пити —
Вода та вміє говорити.
В ній вітер подихом віки
Здіймає хвилі гомінкі.
Туман і той вже втратив лік
Струмків, що живлять цей потік.
Ту Річку в Праведній Долині
Збирали люди по краплині,
Вона сповита, мов дитя,
В ній віра людства в майбуття!
Хоч Річка та міліє й вужча,
Жива в ній Правда Невмируща!
Ти чуєш, Матінко Земля,
Там є краплина і моя —
То слово, пройняте красою,
Із серця випало росою!
2004р.