Вірші-присвяти

Анна Бабій

Присвята мамі


Квітнуть трави багряні,
Ніжний звіт загляда,
Край віконця сидить рідна мати моя.
Твоя мамо усмішка
Чарує весь світ,
Бо найкраща усмішка лине з уст лиш твоїх.
Ти чудова, як завжди й така неземна,
Бо ти Богом дарована ,нене моя,
І за тебе щоночі я вірно молюсь,
Бо лиш з тобою на світі, я тільки сміюсь.
Лиш з тобою не страшно по світу іти,
Від біти будь якої ти мене в бережи.
Назавжди твої очі для мене одні .
 Бо для мене ти мамо найдорожча в житті.
19.12.2023

 Присвята подрузі


Найкращих друзів кажуть не буває,
 Але чи правда це ніхто іще не зна.
З тобою ж дружимо ми зовсім ще недавно
І чи надовго ніхто нам не сказав.
Хтозна-як доля там складеться
 і як в житі закрутить вітровій,
Та ці моменти в пам'яті назавжди
Без них не було б радості в житті.
Ніхто із нас напевне не забуде про дні ті і веселі, і сумні,
І про перерви в коледжі бентежні,
І навіть про прогулянки прості.
Тож хай ця дружба довгою ведеться і
По життю вплітається в вінок,
Бо дружба залишається назавжди у серці і у пам'яті думок.
20.12.2023