Здирати з себе шкіру,
Пальці в тіло забивати,
Літрами ковтати слину.
На початку страх перед очами,
Що себе та інших скалічу — знаю,
А потім злість солодкими шипами,
Кожен нерв до лоскоту щіпає.
Себе я б'ю, обличчя царапаю,
Здираю з себе одяг на клапті,
Зубами язик кусаю, клацаю.
У цій звіриній подобі,
Мене рідної не впізнаєш,
Мою щиру чистоту і доброту,
Навіть у спогадах тепер оминаєш.
6 листопада 2023