Тривожний біль глибоко на струні,
Серце криється, палає,
Бо земля моя страждає...
Чому живемо ми на мілині,
Чому не зробим наші темні дні
Ясними, світлими, як у раю,
Щоб заспокоїти струну свою?
Навіщо жити в горі і біді,
Навіщо біль терпіти на душі?
Якщо ми ще живі,
То зробим користь на Землі :
Не будем більше ми німі,
Не будем більше ми чужі,
Ми об'єднаємось разом
І возвеличим душу на пролом,
Ми більше тугу у сльозі
Не будем бачити в душі,
А будуть усмішки палкі,
Бо разом ми Перемогли!