Сірих днів і ночей миготінь…
Плани стали занадто крихкими,
Календар відійшов десь у тінь.
Змін зазнав і навколишній простір –
В нім напруга незримо бринить.
Завітав до нас хаос у гості,
Втім яснішає дух наш щомить.
Переходимо в іншу реальність,
Вся стабільність пропала, шкода…
Для людини, війна – аномальність,
Та пробуджує сили біда!
Переможений буде наш ворог –
Щезне геть, як на сонці роса!
Всі жахи ми розвієм, мов порох,
В світ вернеться Любов і Краса!