Ти одягнеш свою мураму
І дозволиш йому мусульманськи
У пропахлу самсами пітьму
Принести золоту цяцьку.
І він сяде навпроти, нудний,
І рукав – облямівка із хіті.
Ти нап'єшся з своєї зурни
І відчуєш під платтям світло.
2
Він поїде зрадливо на Крим,
І там будуть холодні очі –
Наче кульки морської ікри
На стеблинах платної ночі.
Ти сидітимеш мармурово,
Будуть діти любити Ісу
І твій шурхіт земної любові
Чорнотканний на передніссі.
3
І коли тебе крадуть в тринадцять –
Вогкі зорі жорстокі, як діти,
Тихо прийдуть до твого палацу
І розстелять в кімнатах літо.
Затанцюй же нам, східна крулево,
Щоб волосся предивно розквітло.
І залізуть до тебе в черево –
А ти мусиш їх тілом зігріти.
4
Продавати будинок неніжний –
Він везе тебе тепло за руку
Наче горлом украдену пісню.
Поміж губ – біла смужечка звуку.
Він везе тебе – діти слухняні
Розливають нову батьківщину
Замість чаю, і крізь твої рани
Проростає нова дитина.
Він везе тебе – золото грубе
Молоду спокушає шкіру.
В нього теплі тонкі губи,
І він любить тебе без міри.