Про те, щоб вислухати іншу думку і мови не має.
Я звертався до пана Цугорка з інформацією про те, що лише на прибиранні академії розікрали мільйон гривень. Ми 33 роки прибирали парк за мінімальні зарплати, а гроші за ще 3 ставки двірника і садівника отримували наближені до адміністрації. Як реакція ректора на моє повідомлення, стало звільнення з роботи начальника відділу кадрів, яка підтвердила мої слова. Шукаю подібний випадок в Інтернеті…
Як і в Художній академії, зарплати отримували, а замість них працювали інші люди у найбільшому рашистському виші — російської академії народного господарства і державної служби при президенті росії, який очолював відомий економіст Володимир Мау, котрий багато разів зустрічався з путіним і давав диктатору поради. А також підписав лист на підтримку війни проти України. Щоб під час війни не компрометувати і так скомпрометовану далі нікуди росію кримінальну справу зам'яли і дали змогу ректору вилетіти з країни.
Стосовно того, що мене спеціально не повідомила адміністрація Художньої академії про розгляд у суді справи про моє виселення за позовом ректора та приховала повідомлення з суду про засідання, отримане на адресу службової квартири, хоч керівництво НАОМА і знало всі мої телефони та електронну пошту і підтримувало зі мною зв'язок, сподіваючись тишком – нишком відібрати у мене житло.
Саме так, як шановний ректор пан Цугорка, вчинив і відомий рашист поет-пісняр Ілля Рєзнік, який прожив зі своєю дружиною майже так само довго, як і я та моя дружина з академією. Коли дружина Рєзніка перебувала на тому ж континенті, що я і з Галиною, поет – пісняр вирішив, як і пан Цугорко, тишком – нишком звільнити її з посади дружини, як нас ректор з посади двірників, — розлучитися та ще й захапати її квартиру в москві. Там теж суд направив листа дружині, але, як і нам з Галею, за місцем реєстрації, а не в Америку. А ректор і його адвокати на судових засіданнях водили за носа суддю та не повідомили, що двірники нині знаходяться не в Україні, аби у судової влади склалося враження, що нахабні відповідачі наплювали на закон та ігнорують суд. Весь час, що тривали засідання про розлучення, дружина проживала в Америці, Рєзнік телефоном забалакував її і не сказав, що розлучається. До нас теж у Канаду телефонували завгосп, комендант, проректор: казали, все добре, наглядають за квартирою. Усе один в один!
Подібні приклади, коли під час воєнних зим не опалюються приміщення навчальних корпусів і гуртожитків я теж знайшов у росії. Якісь подібні експерименти проводив ректор Воронезького держуніверситету Дмитро Єндовицький, який ще й підписав лист на підтримку війни в Україні. Через економію горе — педагога у будівлі університету в Воронежі така сама температура, як і в приміщеннях Художньої академії в Києві. Поки рашисти гатять по об'єктах інфраструктури і хочуть, щоб усі в Україні позамерзали, у них самих вдома воронезький експериментатор Єндовицький морозить студентів та викладачів. У гуртожитках російського вишу ректор ще крутіший: заборонив користуватися електроприладами і студенти грілися, як могли: затикали вікна ковдрами та подушками. Єндовицький так дістав холодом викладачів, що ті здали його, коли давав хабар і нині ректор у СІЗО.
Акції протесту замерзлих студентів Художньої академії нагадують подібні протести у популярного рашистського режисера і актора зірки серіалу "Моя прекрасна няня" Сергія Жигунова, який довів знімальну групу до бунту поганими умовами праці.
Великі претензії до пана Цугорка за нестворені необхідні умови для навчання і проживання. Як і до рашиста ректора Санкт-Петербурзького держуніверситету Кропачова. Петербурзькі студенти регулярно скаржаться на погані умови проживання в гуртожитках. У 2023 році в гуртожитку №4 Петербурзького університету впала стеля й пошкодила комп'ютер студентки. Дівчина прохала компенсації, але так нічого і не отримала.
Пан Цугорка не один так чинить з пенсіонерами, які по три десятки, а то й більше років віддали рідному закладу. Щось подібне хотів вчинити добре відомий рашист російський актор Сан Санич Калягін з пенсіонерами, що проживали в Будинку для ветеранів сцени – теж хотів зробити безхатьками близько 100 немічних акторів, казав, що їх любить, багато зі старих ходить з ціпками, як і моя дружина, що сильно шкандибає після отриманої травми ноги під час прибирання території вишу.
Дружина, навіть, не може ходити з внуком, а лише розмовляє з ним, коли той сидить у колисці, бо здоров'я віддала роботі двірником, а як вдячність за це влада Києва направляє на нас з нею ректора, щоб через хвилювання за суди відібрати останні сили та гроші.
Шановний пане Цугорка, ви шанувальник Олександра Калягіна?
На мою думку, пан О. П. Цугорка не гідний бути державним службовцем і представляти державу, що воює, в тилу та очолювати провідний державний мистецький виш України.
У войовничого і гнівливого пана Цугорка набагато краще вийде представляти державу на фронті й від імені України стріляти по ворогах.
Я вже звернувся до пана Цугорка з прохання записатися добровольцем до ЗСУ і наперед привітав зі вступом до війська:
"Прошу, ідіть так само добровольцем захищати Україну, як на виборах ректора Ви лихо і завзято викликалися іди добровольцем захищати студентів та працівників Художньої академії.
Ви повністю провалили свою програму кандидата на посаду ректора, зганьбили себе на весь світ. Але ще не все втрачено. Пропоную Вам на фронті доказати, що виборці таки не помилилися. Ви талановитий художник, але у Вас нічого путнього не виходить як у керівника. Як, до речі, і у мене нічого не вийшло. Керувати – то не наше. Залишимо керування іншим. Годі дратувати, смішити людей. Їм під час війни не до Ваших диких дилетантських експериментів. Не добивайте колектив та виш. Не ганьбіть шановану у світі професію художника та своїх колег – митців, які захищають Батьківщину.
Хай на фронті для Вас буде прикладом Ваш добрий знайомий випускник Художньої академії Валерій Володимирович Васильєв, який 4 травня цього року загинув під селом Рокитне, обороняючи суверенітет та незалежність України. Вічна слава, шана і пам'ять герою.
Хто крім Вас має на фронті замінити загиблого Валерія?
Чим гірший за Вас загиблий смертю хоробрих Васильєв, що, як і Ви, талановито розписував храми та церкви? Васильєв терпляче зносив усі труднощі військової служби, а Ви дві останні зими поспіль мордуєте холодом та безгосподарністю студентів. Васильєв розганяв окупантів, а Ви розганяєте створюваний десятиліттями колектив мистецького вишу. Васильєв стріляв у ворога, а Ви, своїми наказами про звільнення і судовими позовами стріляєте у колег. Він воював на фронті, а Ви воюєте з колективом вишу та українськими біженцями. Васильєв відвойовував рідну землю, а Ви вже рік через суд відвойовуєте житло у пенсіонерів.
Кому війна, кому мати рідна?
Може вже досить ганьбитися?
Будь ласка, вилазьте зі свого шикарного тонованого джипа, начхайте на свої великі гроші, відмахніться від броні чи відстрочки й уже завтра ідіть добровольцем у ТЦК, беріть автомат і робіть те, що у Вас найкраще виходить: Воюйте. Громіть. Відбирайте.
Воюйте з росіянами, а не з українцями.
Громіть ворога, а не колег і українських біженців.
Відбирайте у ворога українську землю, а не у двірників зароблену каторжною працею квартиру.
Рятуйте Батьківщину і свою репутацію талановитого митця.
Ви ще створите шедеври, але не як ректор, а як художник.
Хай Господь Бог помагає Вам на фронті.
Повертайтесь живим"
Шановні панове депутати і співробітники міської ради, коли у пана Цугорка нічого не виходить на посаді ректора, то давайте усією Україною, зокрема, і Києвом, допоможемо талановитому художнику прийняти правильне рішення піти захищати Батьківщину. ЗСУ потрібні такі здорові та розумні чоловіки призовного віку, як пан Цугорка. Хай воює і не хвилюється за виш: і без нього знайдеться кому провести вступну кампанію з вступу на безплатну форму навчання.
Киянам аби почати, а там воно й піде. Добрий початок – половина діла. Вірю, жителі столиці зможуть усім миром умовляти іти на фронт великих та недоторканих з впливовими зв'язками, але невдалих керівників, які компрометують ранг державного службовця.
Я не дуже розумію позицію та логіку Київської міської ради, як і міськдержадміністрації, щодо створення ректором паном Цугорка небезпечного судового прецеденту з виселення українських біженців з їх службового житла в Україні.
Під час нашого минулого виселення з квартири не така вже й молода, як у Космонавта Черновецького, команда шановного пана Чемпіона Кличка виставила проти нас з дружиною, тоді вже пенсіонерки й мене без п'яти хвилин пенсіонера, 4-ох адвокатів (від міської і Шевченківської районної держадміністрацій, департаменту комунальної власності та товариства пам'яток). Закликами зробити безхатьками стареньких виснажених тяжкою працею двірників адвокати міської влади у своїх полум'яних промовах на суді перевершили, навіть, і 5-го найнятого одноразового юриста вишу. Маючи 3 власних юристів, які готували судові позови про наше виселення, академія запросила лише на судові засідання районного суду з виселення нас, прибиральників, спеціаліста з великими зв'язками у судах першої інстанції. Вислуховуючи шановних адвокатів, ми з дружиною тоді лише хрестилися, а потім ще й довго лікувалися і відходили від такої подяки можновладців Києва за самовіддану зразкову працю.
Дружина від подяки чиновників місяць була під крапельницями.
Київській міській раді, КМДА, Міністерству культури, Шевченківській в місті Києві районній державній адміністрації, до яких я звертався багато разів з проханням захистити мене від свавілля і судових переслідувань збоку адміністрації НАОМА, та й шановному пану ректору Художньої академії відомо, що згідно з українським законодавством, якщо люди 10 років працювали двірниками і прожили в службовій квартирі, та ще й пенсіонери, то їх виселяти не можна, а, навіть, повинні передати їм у власність службову квартиру чи дати нову?
Шановне панство, це новина для всіх Вас?
На жаль, нині ідеєю пана Цугорка про виселення під час війни біженців активно підтримав і дехто з членів команди мера Києва пана Віталія Кличка.