У видавництві монастиря друкується майже половину російської православної літератури — загальним тиражем мільйон екземплярів на рік, — а у звичайних православних друкарнях – 10 — 50 тисяч.
На гучних фінансових аферах духовника путіна ще не спіймали, але Тихон активно працює з бізнесменам, які орієнтовані на православну віру. Ті подарували йому броньований Ауді, на якому їздить до кремля.
Вміє грамотно розкручувати підприємців.
Коли бізнесмен з очікуванням прощення всіх гріхів повідомляє отцю Тихону, що готовий пожертвувати від 50 тисяч доларів, святий отець дякує за великий внесок, але називає значно більшу суму. Наприклад, вартість якогось з господарських проєктів монастиря, — от хоч і 100 тисяч зелених на купівлю обладнання для молокозаводу.
І що на таку вимогу отця має відповісти підприємець?
Прекрасний психолог, маніпулятор та інтриган Тихон завжди намагається допомогти багатим вірянам пожертвувати ще більші суми, часто посилаючись при цьому на свого духовного сина путіна.
Аргумент б'є наповал! Мало хто наважується відмовити.
Така робота з бізнесом на грані шантажу дає змогу спритному церковнику – господарнику накопичувати чималі вільні кошти, які з успіхом витрачає на свій піар серед колег, підлеглих і вірян.
Доки архієреї інших єпархій рпц безсовісно обдирають підлегле духовенство, як липку, вимагаючи неухильної сплати єпархіальних внесків, або, у найкращому разі, дають коротку відстрочку, Тихін повністю скасовує внески до повної нормалізації життя. Мало того, на Великдень роздавав нужденним священникам Псковської єпархії по 10 тисяч рублів, а нужденним парафіянам — по 2 тисячі.
Та такого ніколи не було в історії московської патріархії!
Адже вся її структура побудована на "системі годування".
Простий священник акумулює ресурси приходу, – часом, навіть, як жебрак, випрошуючи пожертви, щоб утримувати архієрея. Керівник єпархії збирає гроші з підлеглих та вірян, щоб утримувати патріарха, отримуючи негласне право на розкрадання частини коштів.
Тихін, який має спонсорів в особі найбільших російських корпорацій, ніяк матеріально не залежить від свого духовенства, тому може собі дозволити жести, на які в рпц більше не здатний ніхто, окрім патріарха. Але патріарх чомусь їх не робить. Через скромність?
За керівництва Шевкунова монастир виселив зі своєї території спецшколу з поглибленим вивченням французької мови, яка знаходилася тут більш як 50 років. Влада повністю на стороні церкви – путіну зараз потрібніша православна ідеологія, ніж французька мова. Вибачайте!
Дійшло до того, що Тихін почав відбирати хліб у церковного начальства. Щоб підім'яти під себе російську закордонну православну церкву, грізні митрополити з керівництвом московського патріархату, колишні шпигуни чи агенти ще радянської таємної поліції, багато років використовували силовиків і дипломатів, яким священники разом з кремлем наказували виганяти "закордонників" із чергового монастиря чи храму в різних країнах світу. І це могло тривати ще бозна скільки часу! А Тихін встановив неформальний серцевий контакт з ієрархами закордонної церкви, побував на засіданні їхнього Синоду і, як кульмінацію зізнань у взаємному коханні й довго очікуваного примиренні та капітуляції, нарешті, привіз путіна на зустріч із ними до Нью-Йорка.
Небачене диво! Про таке керівники "закордонників" і не мріяли!
Ура о. Тихону! Втер носа керівництву московського патріархату!
Зворушені небувалою увагою керівники православних росіян за кордоном розтанули й вирішили самі подарувати "Матері-Церкви" те майно, що ніяк не могли відібрати у них насильницькими методами московські силовики в рясах. Тоді на зустрічі з путіним також заявили про своє майбутнє об'єднання з московським патріархатом.
Отак Шевкунов легко розв'язав вузол, який церква кремля не могла розрубати десятиліттями, залучаючи масу сил і грошей! Тихон намагався впливати й на внутрішню політику нехитрими методами вуличних шахраїв.
Під час запровадження індивідуальних податкових номерів для громадян держава не зуміла пояснити їх користь і зіткнулася з небаченим досі спротивом православної громадськості, яка вважала ці номери майже печаткою антихриста.
Спочатку на хвилі популізму таврував запровадження номерів і о.Тихон, але швидко зметикував, як усе повернути собі на користь.
Шевкунов звернувся до керівників церкви і влади з пропозицією знайти вихід з тупикової ситуації з податковими номерами. Здивована верхівка погодилася і пообіцяла віддячити.
Шахрай попросив свого наставника авторитетного архімандрита Іоанна (Селянкіна) – старця Псково — Печерського монастиря, якого Тихін знав майже з дитинства, підіграти йому у своєму черговому спектаклі на публіку і піарі перед владою та вірянами. На прохання кращого учня о. Іоанн разом з іншими шановними всеросійськими старцями, яких у церкви менше, ніж пальців на руці, дали зрозуміти всім: податкові номери небезпечні для душі! і їх у жодному разі не можна приймати! Заява непорушних церковних авторитетів спричинила істерику в керівництві московського патріархату і в кремлі.
Але саме цього і прагнув Шевкунов: чим вищі ставки – тим кращий ефект! Гучніша перемога! І нагорода більша.
Труднощі мають бути нездоланні!
Але з'являється герой і лівою ногою розв'язує всі проблеми.
Саме таким лицарем у рясі й став отець Тихін.
Коли істерика верхівки влади й церкви щодо номерів досягла свого піка, Шевкунов вирушив до печорського старця і вмовив його зробити заяву про безпеку номерів, яку записав на відео і широко поширив у православних колах. Спротив зник!
І знову ура о. Тихону! І знову втер носа всім!
Тихон має кілька фондів, які отримують гроші з держбюджету.
Фонди духовника путіна завжди серед тих, кому влада виділяє найбільше грошей. Шевкунов утримує лженаукові парки "росія — моя історія", мультимедійний спектакль — занурення "Петро I", виставки "Роль росії у світі. Історія", "НАТО. Хроніка жорстокості" та різноманітні фестивалі. Отець Тихон став найбільш видаваним письменником зі своєю книгою "Несвяті святі" та інші оповідання". І знову в котрий раз ура о. Тихону!
Народ з нетерпінням чекає нових пригод авантюриста!
"РЕПЕР ПУТІНА" і ДРУГ КАДИРОВА
Головний прокремлівський репер.
Переріс образ репера США і став затятим патріотом росії путіна.
Будь – кого за путіна порве!
Проспіває пісню "Мій найкращий друг – президент путін" і каже:
— володимир путін. Нічого не змінюється. Я насправді вважаю його найсильнішим лідером та вважаю, що Росії дуже пощастило.
А ще каже: повістки не отримував, але, коли потрібно, то поїде вбивати українців разом з іншими окупантами. Просто час ще настав. Іноді щось на нього находить і починає розповідати, як важко все життя працює. Щоб заробити копійчину доводилося погоджуватися виступати скрізь, одного разу навіть на дні народження собаки:
— Собача, дрібне таке. Це був найкращий захід.
А до цього завжди кращим заходом називав свої виступи на днях народження ще одного свого кращого друга — чеченського державного діяча Рамзана Кадирова.
Шанувальники не розуміють хто собача? Кадиров?
"ТІМАТІ": ЮНУСОВ Тимур Ільдарович (1983), репер. Був довіреною особою путіна на виборах.
Гидкий бородатий косить під афроамериканця та спрощено переспівує пісні знаменитих реперів і постійно їх краде. Одного разу так забрехався, що почав на цілком серйозно розповідати, що виріс у гетто для чорношкірих, а не в сім'ї топ — менеджера.
Йому місце десь у гумористичних передачах!
Іноді справляє враження тупого на всю голову. Думає, як репер, то мізки не потрібні! Наче нічого в житті не розуміє і думає, що всі такі!
У другій половині нульових став у росії обличчям гламуру. Зібрав усі зовнішні атрибути американських реперів – ланцюги, бандани, широкі штани. Клуби, тусовки, дорогий одяг та алкоголь, елітні авто – показне споживання та демонстрація своєї виняткової ексклюзивності були у тренді, а він з юного віку в темі, то дає своїм фанатам трохи піддивитися на життя, яким ніколи не житимуть.
Весь у тату. Прямо став тату, що говорить.
Має впливового татка – успішного підприємця, який займається будівельним, горілчаним, транспортним, ресторанним бізнесами. Та й Тимур з пелюшок повсюди з'являється з охороною, а розповідає байки для дурників, що жилось важко, школярем снував між касами першого в росії "МакДональдзу" та автомобілями, припаркованими на Тверській вулиці в москві. Мовляв, сказав батькам, що йде гуляти й з приятелями носив бургери та картоплю москвичам, які не хотіли стояти у черзі. Ото, каже, ті чайові й були першими грошима, які заробив та вклав у свої компанії Black Star Inc. Мовляв, сам себе зробив, ніхто не допомагав.
Не сказати, щоб популярність Тіматі була шалена – її потрібно без кінця підштовхувати фінансовими вливаннями у розкручування.
Ніхто й не помітив, як талант, що дозволяє заробляти великі гроші, не маючи, навіть, натяку на музичну обдарованість, став звичною частиною російського шоу-бізнесу, зайняв місце у пантеоні зірок.
Тимур дуже вміє привернути до себе увагу, якщо захоче.
Серед покровителів Тіматі – Рамзан Кадиров, який допоміг Тимуру стати успішним комерсантом. Кадиров — це ресурс, яким Тіматі лякає низку недоброзичливців та конкурентів у бізнесі – майже ніхто не хоче зв'язуватися з нахабою, який каже:
— Мені що зараз Рамзана набрати?
Репутація Кадирова Тіматі не бентежить. Тіматі та Кадиров регулярно з'являлися на публіці разом, називали один одного не інакше як "мій дорогий брат". Тіматі регулярно бував в Чечні, став заслуженим артистом Чеченської республіки. Чим репер не першого класу зумів зачепити чеченського політика незрозуміло, але факт – дружать. Висловлювання Тіматі про росію та зовнішню політику нагадують слова Рамзана Кадирова: постійні розмови про здоровий спосіб життя, показну релігійність, культ сили, гомофобію…
Після дружби з Кадировим Тіматі знову почав говорити про політику, але в іншому ключі: ще більше захопився путіним. Співає про те, що нині і путін полюбив реп у виконанні Тіматі:
Так, моя магія — це мій хліб, навіть путін тепер любить реп.
Дід з кремля теж похвалив свого придворного репера:
— У мене серед моїх довірених осіб репери були.