Нескінченно тягнуться фінансові скандали: розікрали й не закінчили одні проєкти, пиляють інші. У Піонтровського на 1,5 млрд рублів розкрадання при будівництві сховища, а він не в курсі! Борисович ніколи нічого не знає! То у нього невідомо куди зникне мільярд рублів, призначених для будівництва фондосховища, то аудитори б'ють тривогу, бо кошторис ремонту Ермітажу завищений на 140 мільйонів. Реакція директора проста: заявляє, що не має до підроблених паперів жодного стосунку. Мовляв, усі документи підписували його заступники!
Гарний керівник! Не бере відповідальність на себе. Підставляє!
Але навіщо тоді й тримати тих заступників, як не для прикриття?
Керівник з шарфом на шиї про крадіжки нічого не знає.
Зручно все звалити на дрібні сошки. Повна безкарність!
Ермітаж не розвивається. В Ермітажі по музейних залах розвивається лише торгівля сувенірами та одягом з лотків. Через дурну навігацію люди не можуть знайти картини, що їх цікавлять. У вказівниках не розібратися, за стійками адміністраторів завжди порожньо. Багато експонатів немає на своїх місцях – їх постійно кудись прибирають. В Інтернеті є світлини Ермітажу за радянських часів: тоді на стінах музею не було вільного місця – картини висіли від стелі до долівки. Подекуди й стіни не видно!
Зараз на довжелезній високій цілій стіні всього 2 або 4 картини. Люди ходять сюди стінами милуватися? Теж саме і в Третьяковці. Запитайте співробітників і ті скажуть: основний фонд – у сховищах!
По документах в Ермітажі такі запасники, що можна заснувати великий музей у кожному місті рф. І багато чого не виставляється ніколи. Адже на вітринах мізерний відсоток від усіх багатств — переважна більшість у запасниках. Ермітаж, начебто, забитий цінностями під зав'язку – кілька мільйонів екземплярів. Навіть якщо проводити ревізію, це займе кілька років... Скарби Ермітажу — як айсберг, видно лише невелику частину, решта десятиліттями лежить у запасниках.
Але багато експонатів, які цікавлять безліч спеціалістів по всьому світу, ніколи не виставляють. Весь час музейне керівництво заявляє різні причини. Музей фактично не проводить виставки. І свої експонати не передає на виставки іншим музеям. Бояться викриття! За російськими та й міжнародними законами інші музеї мають розписатися, що прийняли оригінал. Але спеціалісти відразу побачать, що це копії. І ні перші, ні другі не хочуть публічного звинувачення. В росії ще можна домовитися, щоб не проводилася обов'язкова експертиза перед і після виставок за обміном, та й то не з усіма, а про закордон — забудьте!
Коли народ обурюється, що Піотровський зрівняв ціни на білети і вартість відвідування Ермітажу зробив такою, як і для іноземців, то Борисович називає росіян жадібними, яким шкода грошей на білет. Навіть не може собі уявити, що хтось з поціновувачів купує білет за останні гроші чи відмовляє собі в їжі. Щоб безплатно потрапити до Ермітажу один раз на місяць потрібно вистояти не менше 6 годин. Особливо, весело взимку мерзнути на морозі. А як з дітьми чи вагітним?
Випадкових співробітників тут немає! Кланова система. Нікого з вулиці не беруть, приймають на роботу лише через знайомих та добре перевірених і хто в темі. В колективі злодійські ролі давно розподілені, суцільна кругова порука, — навіщо випадкові очі та вуха? Створювати сімейні клани у керівництві музеїв дуже небезпечно. Все буде шито крито протягом багатьох років.
Піотровські господарюють в Ермітажі ще з кінця 20-х років минулого століття, коли іноземцям за безцінь продавали "непотрібні культурні цінності". Піотровські давно прибрали тут все до рук.
Їх знають як постачальників предметів мистецтва для еліти.
Ермітаж — ласий шматочок.
Прихід батька Піотровського на посаду директора пов'язаний з крадіжками книг з бібліотеки цього музею, за що попереднього боса вигнали, а на його місце певні нечисті на руку кола посадили свого і з ним розтягували цінності і за Брежнєва, і за Горбачова. А починав татусь Борисовича з проведення в Ермітажі таємних весіль для начальства.
Піотровські ніяк не можуть позбутися посади. Хто їх відпустить? Якщо у сховищах Ермітажу провести незалежний аудит, то суспільство не винесе всієї правди про мізерні залишки оригіналів.
Тож, в музеї мають готувати третє покоління Піотровських.
Син Борисовича – віце — губернатор, п'яниця та патологічний гравець, скоро сидітимемо в кабінеті татка в Ермітажі та на шиї росіян!
Династія керівників Ермітажу…
Злодій має сидіти в тюрмі, а він сидить і працює в Ермітажі!
Не держава, а якийсь рашистський злодійський банда!
ХИТРЮЩИЙ ГОЛОС ПРОПАГАНДИ
Авторитетний телеведучий і найкращий майстер брати інтерв'ю.
Пропагандист кремля з величезним 60 — літнім стажем.
Брехня – то справа всього його життя.
Часто з'являвся на західних телеканалах, щоб пояснювати погляди Радянського Союзу за часів холодної війни. Можна повчитися його тонкому відчуттю як, коли не обдурити, то хоч збити з пантелику не дуже розумних слухачів! Знає, що хочуть почути від нього простаки!
З тими, хто має клепку в голові, телеведучому важче!
Розумніші відразу відчувають, що вся аристократичність і джентльменство телеведучого — то награне, поверхове, пусте!
За радянських часів популярного телеведучого намагалися зробити совістю російської нації, як Сахарова чи імперця Лихачова, але інтелігенція не сприйняла агента таємної поліції, який занадто тісно пов'язаний з режимами. Тоді з комуністичним, зараз – з путінським. Коли спілкується з порядними людьми, а не з брехунами, а то й мерзотниками, яких табунами рашистське телебачення жене до нього на інтерв'ю, то розгублюється і втрачає мову, наче ніколи не бачив чесних!
Незадовго до розвалу СРСР Горбачов дозволив, щоб телепередачі виходили наживо, і цензурі просто неможливо стало працювати. Як простежити за змістом, якщо все сказане відразу йде в ефір?
На одному з телемостів дівчина з ФРН виголосила пристрасний монолог із вимогою припинити базікати й зруйнувати, нарешті, дурну і ненависну Берлінську стіну. Усі відчули, що дівчина говорить від щирого серця і прагне, щоб розділений німецький народ об'єднався і позбувся комуністів. Ведучий розгубився, зачаровано заслухався і не знайшовся з відповіддю. Режисери нічого кращого не вигадали, як закінчити передачу на цьому монолозі. Був жахливий скандал. Керівник комуністичної Німеччини надіслав ноту протесту.
А телеведучий тоді зрозумів, що поступ історії не зупинити – соціалістичний блок розвалиться, як і Радянський Союз, і вже час думати, як лаяти не капіталістів, а комуністів. Так і зробив! І виграв!
Це справжній професіонал. При цьому жодної своєї думки! Сам не створює жодних ідеологічних смислів, цим займаються інші люди, а він працює їх "голосом", ретранслятором. Журналіст настільки мудрий і сміливий, наскільки таке потрібно владі. За це його і цінять!
Але не всі! З ним у Грузії трапився казус: телеведучого з гостями, які прилетіли відсвяткувати його день народження, попросили геть.
Скоро попросять геть і росіяни, бо ці рашисти в печінках сидять!
ПОЗНЕР Володимир Володимирович (1934), пропагандист.
БЕЗРОБІТНИЙ КОКАЇНІСТ ЗРОБИВ ТРИ ТАТУ ПУТІНА, ЗІЗНАВСЯ ДИКТАТОРУ В КОХАННІ Й СТАВ РЕКТОРОМ
Спочатку херсонці гордилися своїм земляком артистом балету Сергійком, але нині плюються, коли хтось згадає ім'я зрадника. Зліт кар'єри Сергійка — прем'єр Королівського балету в Лондоні. За ним закріпилися прізвиська "enfant terrible" ("жахлива дитина ") та bad boy ("поганий хлопець, хуліган") балету: нестримні скандальні вечірки, що тривають цілу ніч; вживання наркотиків; спроби членоушкодження; на сцену виходив у наркотичному угарі, просив кокаїну в соцмережах. Спочатку це викликало захоплення та веселощі в публіки, преси й, навіть, у декого з керівництва, але з часом почало дратувати й наркомана під три чорти погнали з Королівського балету.
Потрібно було шукати нову роботу. Краще, непильну та хлібну.
У Лондоні наркоман оголосив:
— Я за росію. Тому що вірю у володимира володимировича, у правильність його дій. Тому знову і знову приймаю бік росії. І це, зізнаюся, дається непросто, бо опиняєшся ніби не до двору через тих, хто позіхає тобі в обличчя. Сподіваюся, потихеньку все зміниться.
Для вірності авантюри набив три тату з портретами путіна:
— Ангел. Гарна людина, наповнена світлом та любов'ю. Так, я з дитинства захоплений путіним. Вважаю путіна героєм та сильною особистістю. Я бачу у ньому світло.
Трішки попсував собі тіло, сказав чарівні слова, публічно зізнався президенту в коханні й — отримав посаду ректора!
Інші охочі стати очільниками вишів лікті кусають, бо такий фокус спрацює лише раз! Вдруге путін може на таке не повестися!
Пішов поставив все на карту — і виграв!
Молодим повсюди в росії дорога… Але коли догодять царю!
ПОЛУНІН Сергій Володимирович (1989), артист балету. Підтримав російську окупацію України у 2022, зокрема рідного Херсону. Колаборант. Директор Театру опери і балету Севастополя.
ПІДКАБЛУЧНИК РУПОРА КРЕМЛЯ СКАБЄЄВОЇ
З МАТОМ І ПОМИЙНИМИ ЧЕРВ'ЯКАМИ
Наступний фанат путіна за гроші — чоловік і напарник по телеефіру відомої пропагандистки Скабєєвої — посилає колег матом і називає помийними черв'яками, коли журналісти задають незручні для нього питання, зокрема, про доходи від розповсюдження дезінформації та купу квартир у москві. З гордістю надсилає відповіді з нецензурною лайкою, викладає такі скриншоти у своєму Telegram-каналі. Ще й гнівно додасть підписи про підлі підступи ЦРУ.
Скабеєва і її чоловік завжди серед лідерів брехні на телебаченні.
Найогидніші телеведучі вже переконали всіх росіян, що Захід загниває, а в росії все добре! То навіщо тоді говорити про свою країну, краще "про події в Україні й у світі"! А вдома, в найбільшій країні світу, ніякі події не відбуваються? Тут все добре, прекрасна маркіза?
ПОПОВ Євген Георгійович (1978), пропагандист, телеведучий.
Середній ведучий, пощастило з дружиною.