Ліберальний президент, що колись приходив на канал "Дощ", виступав проти культу Сталіна, їв бургери з Бараком Обамою, отримував подарунок від Стіва Джобса, давав інтерв'ю "Новій газеті" — з початком війни став одним із головних її яструбів. І тепер хоче втопити світ у крові, ну а сам, мабуть — до раю з елітним алкоголем. У росії чиновник, який раптом перетворився на садиста – це не новина.
КПРС, робота в штабі ліберального Собчака, лівоцентристська партія, "Єдина росія", ліберальне президентство, консерваторське прем'єрство, імперство — Медведєв ніколи не був лише анархістом. Йому байдуже, що кожна його нова політична позиція суперечить попередній.
Не дивно, що ніхто не сприймає його серйозно.
У москві чимало пліток про шкідливі звички Медведєва, і всі бачать: такі речі навряд чи дозволить собі людина у тверезому розумі. У цьому сенсі його часто порівнюють з прес – секретарем МЗС Марією Захаровою: за будь-якої нагоди хамити й загрожувати ворогам зброєю.
Це один із найбільш диких фейків, але Медведєв поширює їх десятками. Колись ліберальний політик нині ставить під сумнів саме існування держави Україна. А коли його ловлять за руку на брехні, не ускладнює себе вибачення та спростування.
Смішить народ, коли видає черговий мем:
— Говорите, дайте мені американо. Це неполіткоректно звучить. Давайте американо перейменуємо! У русіано!
Два основні стовпи передвиборчої кампанії Медведєва – роздача грошей на нацпроєкти та підтримка путіна, який тоді був шалено популярним, не втомлювався повторювати, що Діму знає давно. Було в Медведєва і ще щось, що вигідно відрізняло його від путіна – ідеологія. Нехай і зім'ята, не до кінця проартикульована – але хоч якась. Саме Медведєв подарував росії безсмертну максиму "Свобода краще, ніж несвобода". На тлі гебіста путіна цей кандидат виглядав як запеклий ліберал. Тепер достеменно відомо: так було задумано. Але тоді ще росіянам хотілося вірити у краще.
Медведєв переміг Зюганова та Жириновського, набравши 70% голосів, а володимир путін став прем'єр-міністром. Тоді світ і дізнався термін "тандемократія", який, звичайно, не передбачав жодної самостійності Медведєва. І все ж таки навіть до кінця президентського терміну Медведєва багато хто розглядав Діму як можливого кандидата на виборах 2012 року. Натомість він повернув владу путіну, відмовився від боротьби, і отримав посаду прем'єр-міністра. Тандем розвернувся.
Якщо під час президентства Медведєв зберігав образ ліберального інтелектуала, то став прем'єром і давав дедалі більше підстав для сумнівів у власній адекватності. Бувало, що засинав на важливих заходах, говорив людям на зустрічах дивні речі на кшталт: — Грошей немає, але ви тримаєтеся.
"Будиночок для качечки" перетворився на один з головних політичних мемів 2010-х, коли на його секретної дачі помітили ставок із будиночком для качки. З того часу качечка Медведєва стала символом путінського режиму та надмірних витрат представників влади. Гумових жовтих качок почали часто використовувати на опозиційних мітингах.
Це не просто злодій, а ще й безглуздий злодій!
Масові протести під гаслами "Він вам не Дімон", з вимогою відставки Медведєва хоч і не привели до результатів, проте, здавалося, поставили крапку на кар'єрі колишнього президента.
Коли вигнали з прем'єра, то став членом ради безпеки, давав інтерв'ю та писав статті. Загальний їхній настрій ніяк не був схожим на настрій того хлопця з айфоном та бургерами. Захід поганий, з Україною домовлятися не треба, Росія має свій шлях. Але все ще залишалося в рамках пристойності. Медведєв вже зовсім не прикидався лібералом, але й кров пити ще не пропонував.
Почалася війна. Медведєв завів телеграм-канал і почав детально пояснювати, чому весь Захід не має рації, і чому Україну треба знищити. Від колишнього образу не залишилося нічого. Пам'ятаєте, як Медведєв лаяв Сталіна? Тепер він його цитує. Безвіз із Євросоюзом? Тепер мріє знищити Європу. Між свободою та несвободою Медведєв більше не обирає, на порядку денному введення страти. Він використовує мову, властиву анонімним коментарям в інтернеті, ображає, згадує Сталіна, навіть носить кітель. Можливо, досвід перевдягання в ліберала допомагає йому і тепер прикинутися кровожерливим імперцем.
Любить фотографувати.
Один із найзнаменитіших фотографів росії. Політик з'являвся з камерою в руках на найважливіших заходах, а його знімки продавали на аукціонах за мільйони рублів. Однак після відставки уряду з особистого сайту експрем'єра чомусь зникла вкладка із гарною назвою "Особисті фотороботи". У фотографів виникли питання до корекції кольору та обраної композиції кадрів, а один з них вирішив, що йому показують роботи старшокласника. Більшість фотографій виглядає так, ніби їх знімав звичайний турист у звичайному груповому турі, але є винятки, наприклад, фото кремля – з вертольота, морський пірс із кораблем берегової охорони на горизонті. Навколо немає людей. У цьому плані Дмитро Анатолійович у чудовій ситуації – він може знімати те, що недоступне іншим. Після переведення експрем'єра на посаду заступника голови ради безпеки з його сайту зникли всі вкладки, включаючи фотоальбом, розділи "Поїздки", "Блог", "Мультимедіа".
Оригінальні фото зникли, залишився неоригінальний оригінал!
А може вам, Дмитро Анатолійович, кинути ту невдячну пропаганду, за яку можна ще й загриміти в тюрму?
Пообіцяйте, що будете тихенько мести вулиці, адже досвід у вас є, та нікого більше не чіпатимете, а Захід хай дасть вам за це гарантії недоторканості. Може вийти! Як думаєте?
МІНІСТР КУЛЬТУРИ З РОЗКРАДАННЯМ ГРОШЕЙ ТА КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ і СТУДЕНТКАМИ – "ТВАРИНАМИ"
Коли був міністром культури, то ледь не попався через постійні скандали з розкраданням державних грошей, виділених на реставрацію об'єктів культурної спадщини. Проти заступників чиновника порушено низку кримінальних справ, самого міністра підозрюють у корупції. Скільки нервів міністру попсував лише суд у гучній кримінальній справі про розкрадання близько 900 млн рублів, виділених на реконструкцію Ермітажу! Коли не вдалося спустити справу на гальма, то вибив дуже скромне покарання для підлеглих — "стрілочників" і ті на суді лили сльози рікою. Може хотіли, щоб наручники одягли й на боса?
Колишній розкрадач ще й шедеврів, а нині помічник президента росії, образив двох студенток факультету журналістики московського держуніверситету, яких відрахували з вишу за те, що засудили акцію третьокурсника, що прийшов у будівлю журфаку у футболці з літерою Z та розмахував на головних сходах прапором самопроголошеної "ЛНР":
— Журфак МДУ забитий цими тваринами – ще й серед, так би мовити, учнів ліберальних викладачів.
Отак історик — українофоб займався культурою і студентками:
— Ці українці просто хворі люди.
Ну, приїхали! З хворої голови на здорову!
МЕДИНСЬКИЙ Володимир Ростиславович (1970), помічник президента рф, колишній міністр культури, радник путіна. Фігурант санкцій України.
Мединський активно пускає в хід усілякі PR-інструменти, політтехнології та інтриги, бо був "піонером піару" в сучасній росії: організував одне з перших у країні рекламних агентств та швиденько став депутатом держдуми, щоб не посадили за несплату податків. У приймальні депутата Мединського співробітники відділу з податкових злочинів провели обшук, але цю справу швиденько зам'яли…
У думі лобіював табачників та гральну промисловість.
Приклав руку ексміністр і до методичного пограбування грандіозних запасів культурних цінностей росії. Раритетний антикваріат організовано розбазарював, грабував та продав контрабандистам, бо міністр спеціально не створив процедуру перетину кордону культурними цінностями. Тіньова торгівля предметами мистецтва розквітла і цвіте буйним цвітом. Прибутковий бізнес привертав увагу слідчих та щоразу впливові покровителі все зводили нанівець.
Розкрадач шедеврів Мединський діяв по ретельно опрацьованій корупційній схемі. Поки митниця не має вичерпних правил оформлення вивезення культурних цінностей, все вирішують призначені міністром експерти – фігуранти минулих кримінальних справ. Фахівці вирішують, за якою ціною буде вивезено з росії той чи інший історичний шедевр. З ними легко домовляються ділки тіньового ринку, які набили руку на хабарях за заниження вартості картин, ікон, обладунків та іншого російського культурного багатства, які залишають росію за виданими Мінкультури сумнівними дозволами, аби після вивезення на Захід ними торгували західні аукціони за цінами з багатьма нулями.
Генпрокуратура заявила, що Мінкультури створює умови для незаконного вивезення культурних цінностей за кордон, посилено не помічаючи зловживань експертів, які занижують вартість витворів мистецтва у сотні разів. Та це не зупинило нехитру корупційну схему, бо контрабандний бізнес – то сотні мільйонів доларів.
Однак до чого дійшло: крадуть вже не просто на об'єктах історичної та культурної спадщини, а на самому Ермітажі. За логікою, далі вже лише московський кремль, який також є об'єктом історичної та культурної спадщини. Це дискредитує рашистських чиновників від культури в очах світової культурної спільноти – інших музеїв, митців. Адже якщо незаконно збагачуються навіть на головному музеї країни, що говорити про менші інституції. Краще і не уявляти, що там діється!
Ексміністр культури любить викривати Європу, але це не заважає його дружині та дочці веселитися у Каннах та Монте-Карло. На гонорари від нового підручника історії для 10-11 класів Мединський відправив родину на Лазурний берег. Заради сміху рідні взяли на відпочинок цей підручник, пронизаний полум'яним патріотизмом і духом протистояння із Заходом. Школярі з підручника можуть дізнатися, що Європа веде нечесну політику, а росія навпаки відстоює правду. Захід дуже поганий, бо хоче перезавантажити росіянам мізки, запроваджує абсолютно незаконні санкції та встановлює однополярний світ.
Дочка Мединського регулярно буває в Європі, освідчується в любові до Італії, а відпочила на Лазурному березі. Влітку 2022 року, у розпал війни проти України та "протистояння із Заходом", Маргарита викладала в соцмережах фото та відео з Європи: вона чудово проводила час в Італії.